Новое на сайте компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

НАЛОГ НА НЕДВИЖИМОСТЬ 2012 года ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Thu, 17 May 2012 05:00:00 GMT

НАЛОГ НА НЕДВИЖИМОСТЬ 2012 года

Налог на недвижимость вступает в силу согласно Налогового Кодекса Украины с 1 июля 2012 года. В статье изложены ставки, порядок и сроки уплаты нового налога на недвижимость, а также кто является плательщиком такого налога.

17.05.12

НАЛОГ НА НЕДВИЖИМОСТЬ 2012 года – с 01 июля 2012 года вступил в действие

КАК УПЛАЧИВАЕТСЯ НАЛОГ НА НЕДВИЖИМОСТЬ в 2012 ГОДУ?

С 01 июля 2012 года налоговая инспекция по месту нахождению Вашего объекта недвижимости обязана вычислить размер налога на недвижимое имущество и отправить Вам налоговое уведомление-решение о сумме налога, подлежащей уплате. Вы обязаны уплатить налог в течение 60 дней со дня вручения налогового уведомления-решения.

В случае если почта не сможет вручить Вам налоговое уведомление-решение из-за отсутствия по местонахождению, их отказ принять налоговое уведомление-решение, ненахождения фактического местоположения (местонахождения) налогоплательщика или по другим причинам, налоговое уведомление-решение считается врученным Вам в день, указанный почтовой службой в уведомлении о вручении с указанием причинение невручения.

Вы имеете право обратиться в органы государственной налоговой службы для сверки данных по площади жилой недвижимости, налоговых льгот, ставок и начисленной суммы налога на недвижимое имущество.

Юридические лица, в отличии от граждан, обязаны самостоятельно на основании документов, подтверждающих право собственности на такой объект, начислить сумму налога по состоянию на 1 января отчетного года и до 1 февраля этого же года подают налоговую декларацию в налоговую по местонахождению объекта налогообложения. Юрлица платят авансовыми взносами ежеквартально до 30 числа месяца, следующего за отчетным кварталом, которые отражаются в годовой налоговой декларации.

КТО ЯВЛЯЕТСЯ ПЛАТЕЛЬЩИКОМ НАЛОГА НА НЕДВИЖИМОСТЬ?

Плательщиками налога на недвижимость являются собственники объектов жилой недвижимости – являются физические и юридические лица, в том числе нерезиденты, которые являются владельцами объектов жилой недвижимости.

Если объект жилой недвижимости находится в общей долевой собственности нескольких лиц, налогоплательщиком является каждое из этих лиц по причитающуюся ей долю. Если объект жилой недвижимости находится в общей совместной собственности нескольких лиц, но не разделен в натуре, плательщиком является одно из таких лиц-владельцев, определенная по их согласию, если иное не установлено судом. Если объект жилой недвижимости находится в общей собственности нескольких лиц и поделен между ними в натуре, плательщиком является каждое из этих лиц по причитающуюся ей долю.

Если право собственности на объект налогообложения перешло от одного владельца к другому в течение календарного года, то налог уплачивается предыдущим собственником за период с 1 января этого года до начала того месяца, в котором он утратил право собственности на указанный объект налогообложения, а новым собственником – начиная с месяца, в котором у него возникло право собственности.

ОБЪЕКТЫ И СТАВКИ НАЛОГА НА НЕДВИЖИМОСТЬ

Объектом налогообложения является все объекты отнесенные в жилой фонд, т.е. квартиры, дома, дачные и садовые домики. При наличии у налогоплательщика нескольких таких объектов размер налога определяется отдельно по каждому из них.

Не являются объектом налогообложения:

объекты жилой недвижимости в собственности государства или территориальных громад;
объекты жилой недвижимости, расположенные в зонах отчуждения и обязательного отселения;
общежития;
объекты жилой недвижимости, принадлежащие многодетным семьям и приемным семьям, в которых воспитывается трое и более детей, но не более одного такого объекта на семью;
здания детских домов семейного типа;
садовый или дачный дом, если у Вас в собственности один такой объект недвижимости

Ставки налога на недвижимое имущество, устанавливаются сельскими и поселковыми советами за 1 кв.м жилой площади объекта жилой недвижимости в следующих пределах: для квартир, жилая площадь которых не превышает 240 кв.м, и жилых домов, жилая площадь которых не превышает 500 кв.м – до 1% размера минимальной заработной платы на 1 – января отчетного года, для квартир, жилая площадь которых превышает 240 кв.м, и жилых домов, жилая площадь которых превышает 500 кв.м – 2 , 7% размера минимальной заработной платы на 1 – января отчетного года.На размер налога влияет площадь квартиры. Так, если площадь вашей квартиры не превышает 120 кв. м, тогда налог на недвижимость вы платить не будете. Для жилого дома такая площадь составляет 250 кв. м.

Другими словами в 2012 году, вы будете платить налог в размере 1% от минимальной заработной платы, установленной на 1 января текущего года, который составит 10,73 грн. – за каждый квадратный метр жилой недвижимости для квартир до 120 кв.м. и если площадь квартиры превышает 240 кв. м, то налог на недвижимость будет составлять 28,97 грн. за квадратный метр.

При этом следует понимать, что расчет в 120 кв. м предоставляется только для одной квартиры. Если у вас две квартиры, то за вторую придется платить в полном объеме. Если ни одна недвижимость не определена как основное место жительства, тогда приоритет предоставляется недвижимости в соответствии с выбором налогоплательщика.

АДВОКАТ ЧЕРНАЯ ЕЛЕНА АЛЕКСЕЕВНА

Источник: <a href="http://advokat-kieva.com.ua/">Адвокат Черная Елена Алексеевна</a>

КАК ПОДАТЬ ИСК В СУД САМОСТОЯТЕЛЬНО. СОСТАВЛЯЕМ И ПОДАЕМ ИСКОВОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ В СУД САМОСТОЯТЕЛЬНО ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Wed, 07 Mar 2012 06:00:00 GMT

КАК ПОДАТЬ ИСК В СУД САМОСТОЯТЕЛЬНО. СОСТАВЛЯЕМ И ПОДАЕМ ИСКОВОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ В СУД САМОСТОЯТЕЛЬНО

Исковое заявления подается в письменной форме в суд первой инстанции, где оно регистрируется, оформляется и передается в суд в порядке очередности. Истец должен знать обязательные требования Закона, строгое соблюдение которых приведет к тому, что исковое заявление было принято, а по гражданскому делу судом первой инстанции будет открыто производство. Кроме составления смого иска, необходимо точно знать и размер судебного сбора по конкретной категории гражданского дела.

07.03.12

КАК ПОДАТЬ ИСК В СУД САМОСТОЯТЕЛЬНО?

КАК САМОМУ НАПИСАТЬ ИСКОВОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ

Прочитав в интернете, некоторые советы о том, как подать в суд иск самостоятельно, можно обманчиво полагать, что это занятие совсем несложное в случае, если Вы умеете хорошо пользоваться поисковыми системами интернета.

Спешу Вас заверить – это распространенная ошибка.

Во-первых, образцы иска, выложенные в интернете могут существовать годами и никем не корректироваться, даже если такой образец искового заявления изначально был составлен абсолютно неправильно.

Во-вторых, законодательство настолько быстро изменяется, что в интернете может находится ссылки на статьи Кодексов и других нормативных актов, которые давно изменены или вовсе отменены. В настоящее время, в течение одного года может приниматься и отменяться абсолютно новая норма закона.

В-третьих, когда Ваши права нарушены и Вы идете в суд с надеждой на справедливость, Вы не сможете удержаться, чтобы не описать в иске свои эмоции, а суд интересуют только факты и наличие доказательств, подтверждающих Вашу правоту. Неправильно или неполно сформулированные исковые требования, приведут к тому, что Ваш иск будет временно оставлен без движения.

Не думаю, что не имея специального образования и опыта судебной практики, можно действительно правильно подать исковое заявление. Исключением из этого правила, могут быть только несложные иски об алиментах, расторжении брака, которые годами пишутся по шаблонам и по большому счету в них, как правило, изменяются только даты.

Если, Вы все же считаете, что можете попробовать составить иск самостоятельно, то надеюсь Вам помогут приведенные ниже правила и требования Закона. Сразу оговорюсь, что в данной статье идет речь об обращении с иском в районный суд общей юрисдикции Украины.

О том, как подать иск в хозяйственный суд можно прочитать здесь.

ЧТО ДОЛЖНО БЫТЬ УКАЗАНО В ИСКОВОМ ЗАЯВЛЕНИИ?:

Наименование суда, в который Вы подаете исковое заявление;

Истец: фамилия, имя, отчество или полное название юридического лица, его место жительства или если истцом является организация, ее место регистрации (не фактическое нахождение) номер телефона;

Ответчик: фамилия, имя, отчество или наименование ответчика, его место жительства или, если ответчиком является организация, ее место регистрации, номера телефонов;

Название иска (о чем исковое заявление);

Цена иска в делах материального характера (взыскание сумм или признание прав собтвенности);

В чем заключается нарушение Ваших прав, свобод или законных интересов и Ваши требования;

Какими нормами закона нарушенные права регулируются;

Обстоятельства, на которых Вы основываете свои требования, и доказательства, подтверждающие эти обстоятельства;

Перечень прилагаемых к исковому заявлению документов;

Дата подачи иска и подпись истца;

Оригинал квитанции судебного сбора. (Размеры всегда смотрите в Законе Украины "О судебном сборе" ВР Украины Закон от 08.07.2011 № 3674-VI, поскольку за последний год, ставки изменялись несколько раз ).

Вместе с исковым заявлением подаются его копии, со всеми прилагаемыми документами для ответчика, если сторон несколько, то копии прилагаются по количеству ответчиков и третьих лиц по иску.

Только при выполнении всех 11-ти пунктов, Ваше исковое заявление будет принято судом.

В КАКОЙ СУД ПОДАЕТСЯ ИСКОВОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ?

Подсудность по местонахождению ответчика (ст. 109 ГПК) – самый распространенный вид подсудности.

Иски к физическим лицам предъявляются по месту их регистрации, а не месту проживания. Если Вы укажите неправильный адрес регистрации ответчика, суд вернет Ваш иск без рассмотрения.

Подсудность дел по выбору истца (ст. 110 ГПК).

Вы имеете право предъявить такие виды исков в суд по месту своей регистрации: — о признании отцовства ответчика;
— о взыскании алиментов;
— о трудовых правоотношениях;
— о расторжении брака, если с Вами проживает ребенок;
— о возмещении вреда, причиненного увечьем, другим повреждением здоровья или смертью физ.лица, или вреда, причиненного вследствие совершения преступления;
— связанные с возмещением вреда, причиненного лицу незаконными решениями, действиями или бездеятельностью правоохранительных органов или суда;
— о защите прав потребителей (также могут предъявляться по месту причинения вреда или исполнения договора).

Исключительная подсудность (ст. 114 ГПК): — иски о праве собственности на недвижимое имущество – по местонахождения имущества;
— иски о снятии ареста с имущества – по местонахождению имущества;

Помните, что при подаче иска Вы обязательно должны знать в какой суд его подавать, иначе ваш иск будет возвращен Вам без рассмотрения.

Если судья, решая вопрос об открытии производства по делу, установит, что дело не подсудно данному суду, заявление возвращается для представления в надлежащий суд, о чем выносится определение. Копия опреределения суда вместе с заявлением и всеми приложениями к нему возвращаются в Ваш адрес.

Если по какой-то причине судья не обратит сразу внимания на нарушение Вами правил подсудности, то суд обязан самостоятельно передать Ваше дело на рассмотрение другому суду, которому подсудно дело.

Всегда помните, что грамотное составленное исковое заявление будет принято судом, что имеет огромное значение для справедливого и быстрого рассмотрения Ваше дела, а допущенные ошибки могут привести к оставлению иска без движения или его возврату в Ваш адрес.

Поэтому, если Вы собрались подать иск, более сложный, чем иск о расторжении брака, лучше все же обратиться к квалифицированным юристам, которые определят предмет иска, подсудность, помогут со сбором доказательств и указанием всех норм действующего законодательства.

Вы также можете воспользоваться нашей услугой предоставления юридической помощи онлайн для корректировки, составленного Вами искового заявления.

Адвокат Елена Черная

Читайте также

Как найти хорошего адвоката

Что означает бесплатная юридическая консультация

Как найти адвоката в Киеве

Источник: <a href="http://advokat-kieva.com.ua/about_us">Адвокат Черная Елена Алексеевна</a>

ВІДКРИЙТЕ ДВЕРІ, МІЛІЦІЯ ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Sun, 26 Feb 2012 06:00:00 GMT

ВІДКРИЙТЕ ДВЕРІ, МІЛІЦІЯ

Ви сидите ввечері вдома перед телевізором, раптом лунає дзвінок у двері, і на ваше "Хто там?", чується: "Міліція". Ви припали до оглядового вічка, але на сходовому майданчику, як завжди, дуже темно, нічого розгледіти неможливо. У таких ситуаціях, необхідно знати, що лише у випадку, якщо правохоронець має рішення суду, він може увійти у Ваше помешкання.

26.02.12

ЯК СЕБЕ ПОВОДИТИ, ЯКЩО ДОДОМУ ПРИЙШЛА МІЛІЦІЯ

Стаття 30 Конституції України та стаття 14-1 Кримінально-процесуального Кодексу України гарантує кожній людині недоторканність житла. Це означає, що ніхто, у тому числі і працівник правоохоронних органів, не має права без законної підстави ввійти в житло проти волі осіб, які проживають у ньому. Увійти до твоєї квартири чи будинку, провести в них огляд або обшук міліція має право лише за вмотивованим рішенням суду, з яким тебе зобов’язані ознайомити.

Якщо такого рішення суду немає, суворий голос за дверима: «Відчиніть, міліція!» — можна розцінювати не як наказ, а як прохання. немає рішення суду — тобі вирішувати, пускати міліціонера у квартиру чи обмежитись розмовою на сходовому майданчику в під’їзді.

Тому, якщо у двері дзвонить міліціонер, не поспішай відразу їх відчиняти, а спочатку детально розпитай про мету його візиту. пояснення на кшталт: «поговорити треба» або: «Відчиніть — тоді й поясню» до уваги взагалі не беруться.

Якщо, наприклад, дільничний інспектор міліції повідомляє, що він перевіряє паспортний режим, візьми паспорт і сам вийди до дільничного. а ще одразу натисни на кнопку дзвоника дверей сусідів — хай вони будуть присутніми при твоїй розмові з міліціонером.

Я радив би взагалі не пускати сторонніх осіб до свого житла, у тому числі й співробітника міліції, але якщо так сталося, і міліція уже в квартирі (ти дозволив йому написати якийсь документ на кухні), завжди залишайся з ним у одному приміщенні. Чуєш — завжди! Це не боягузтво, а елементарна норма поведінки у своєму житлі, досвідчений міліціонер і сам не залишиться в кімнаті за відсутності господаря. а в іншому разі не дивуйся, коли наступного дня під твоїм холодильником зовсім інші працівники міліції в присутності понятих знайдуть якісь невідомі пігулки. Здогадуєшся, хто їх міг там залишити, коли ти виходив із кухні?

Перед тим, як відчинити двері міліціонерові, зверни увагу на його зовнішній вигляд — дільничний інспектор міліції під час відвідування громадян повинен бути у форменому одязі (він же не на чашку кави до тебе прийшов). Якщо у двірне вічко ти побачив кількох осіб у цивільному, які називають себе працівниками міліції і хочуть поспілкуватися з тобою, не відчиняючи дверей, розпитай, з якого вони райвідділу, навіщо прийшли та ввічливо поясни, що ти завжди радий надати допомогу. а потім попроси залишити у дверях письмову повістку з викликом у міліцію, де має бути зазначено, з якого приводу тебе викликають, хто саме і в якій якості (свідок, підозрюваний тощо). Своє небажання пускати незнайомців у дім завжди можна розумно обґрунтувати: наприклад, сказати, що батько пішов у магазин, зачинив двері та випадково забрав із собою ключі, і ти просто фізично не можеш відчинити двері, бо немає чим. але ти зараз зателефонуєш батькові, і він одразу прийде.

Якщо люди в цивільному погрожують зламати двері, грюкають у них, і ти бачиш серйозність їхніх намірів — зателефонуй на «102» та сам виклич міліцію, повідомивши, що невідомі особи без форми, представляючись працівниками міліції, вчиняють спробу протизаконно вдертися до твого житла.

У черговій частині телефонний дзвінок буде автоматично записаний на магнітні носії, а це, у разі потреби, буде свідчити на твою користь. крім цього, обов’язково зателефонуй або поклич сусідів — міліціонери дуже не люблять свідків своїх протиправних дій.

Источник: За матеріалами видання "Українські журналісти проти катувань"

ПОРЯДОК РЕАДМІСІЇ ЩОДО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Wed, 15 Feb 2012 06:00:00 GMT

ПОРЯДОК РЕАДМІСІЇ ЩОДО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

У багатьох українців є свій неповторний досвід життя, а інколи і виживання на чужині. Те як люди освоюються на новому місці багато у чому залежить від наявності легальних документів, знання мови, матеріального становища, та інших умов, які так або інакше впливають на їх адаптацію у новій країні.

15.02.12

Роз’яснення процедури реадмісії стосовно громадян України

Якщо Вам доводилося залишати батьківщину, жити у чужій для вас країні з різних причин перейти за кордоном у статус нелегального мігранта, або особи (якій відмовлено у наданні притулку чи статусі біженця, або опинитися у будь-якому іншому статусі, що стало причиною повернення Вас в Україну процедурою добровільного повернення чи в порядку реадмісії, тоді інформація наведена нижче — саме для вас.
Що таке добровільне повернення?

Програми добровільного повернення існують практично у кожній країні в результаті співробітництва урядів країн з представництвами неурядових організацій. Мета програми – здійснення на практиці ефективної та гуманної політики добровільного повернення іноземних громадян в країни походження або інші країни, які готові їх прийняти.
Зазвичай програма добровільного повернення розрахована на:

осіб, які очікують рішення щодо надання їм статусу біженця чи притулку
або отримали відмову;
біженців або осіб, які мають тимчасовий захист, але бажають повернутися на батьківщину;
осіб, у яких відсутні належні документи і вони являються нелегальними мігрантами;
іншу категорію іноземців, чиє повернення не порушує вимог міжнародних договорів і зобов'язань держав.

Що таке реадмісія?

Після Другої світової війни, коли в умовах розбудови знищеної війною економіки діяло ліберальне законодавство стосовно трудової міграції західноєвропейські держави почали укладати між собою Угоди про контроль за кордоном та про державну політику стосовно незаконних мігрантів, які передбачали відповідальність Сторін цієї Угоди за незаконний в'їзд на їх територію.
Реадмісія (від англійського дієслова to readmit— приймати назад) — це взаємні зобов'язання держав, які закріплюються в міжнародних угодах, прийняти назад власних громадян, а також громадян третіх країн та осіб без громадянства які незаконно прибули на територію однієї із Договірних Сторін, або прибувши законно втратили підстави для легального перебування.

Розширення реадмісійного простору для України розпочалося з 1993 року укладенням угод з трьома західними країнами-сусідами: Угорщиною, Польщею та Словаччиною.

У 1996 році Угоду про реадмісію було укладено з Литвою, а у 1997 -Молдовою та Латвією.

На сьогодні Україною підписано 17 угод про реадмісію. Крім уже названих шести, у 2000 році підписано угоду з Узбекистаном, 2001 – Туркменистаном та Болгарією, 2003 – Швейцарією та Грузією, 2005 – Туреччиною, 2006 – Росією, 2007 – Данією, Європейським Союзом, В'єтнамом та у 2008 – з Норвегією.
Особливої уваги питання стосовно реадмісії осіб набули з підписанням 18 червня 2007 року Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб.
Угодою передбачено:

реадмісію власних громадян (повернення громадян України на батьківщину);
реадмісію осіб за прискореною процедурою (тобто якщо особу було затримано в прикордонному районі протягом 48 годин з моменту незаконного перетинання державного кордону);
реадмісію громадян третіх країн та осіб без громадянства, які перебували на території держави на підставі посвідки на постійне проживання чи візи;
реадмісію громадян третіх країн та осіб без громадянства, які незаконно в'їхали в державу, або незаконно виїхали з її території;
транзитне перевезення наземним, повітряним та морським видами транспорту.

В Україні неурядові організації реалізовують кілька програм надання допомоги громадянам України, які були повернуті в Україну в порядку реадмісії. Задача цих програм — поліпшити соціально-економічну інтеграцію громадян України після їх повернення на батьківщину шляхом установлення та використання практичної, економічної та впорядкованої системи, яка також відповідала б базовим потребам таких осіб.
Ці програми зазвичай пропонують:
– надання послуг зі сприяння у працевлаштуванні, отриманні доходу,
пошуку навчальних курсів;
– надання послуг в соціальній інтеграції, таких як, – інформації щодо прав та обов'язків, пов'язаних з правовим і цивільним станом;
– надання тимчасової, невідкладної гуманітарної допомоги шляхом
страхування з надання медичної та психологічної допомоги; надання житла,
готівки для харчування та особистих потреб; юридичної допомоги.
"Стокгольмська програма" (Відкрита та безпечна Європа, що служить громадянам та захищає їх, затверджена Радою ЄС із загальних питань/Радою Європи 17024/09) підтверджує, що ефективна та стабільна політика повернення нелегальних мігрантів є невід'ємною частиною успішної міграційної системи Європейського Союзу. Країни-члени ЄС мають посилити роботу з повернення незаконних мігрантів на батьківщину. Така політика має впроваджуватися з дотриманням в повному обсязі принципу "невислання", фундаментальних прав та гідності мігрантів, що повертаються на батьківщину. Перевага має надаватися добровільному поверненню, а визнання невідворотності застосування ефективних засобів має забезпечити повернення нелегальних мігрантів у разі необхідності.

Директива Європейської Комісії "Про повернення незаконних мігрантів з третіх країн на батьківщину" визначає процедури, згідно з якими країни-члени здійснюють повернення на батьківщину тих мігрантів, які не мають законних підстав для перебування на території ЄС. Ця Директива підтверджує перевагу практики надання державами права добровільного повернення мігрантів над їх примусовим поверненням, та надання гарантованого строку для добровільного виїзду мігрантів. Головною підставою цієї Директиви є пряме застосування права мігрантів на гідне повернення на батьківщину у відповідності до стандартів та норм щодо прав людини.

Нелегальним мігрантам в багатьох країнах пропонується можливість добровільного повернення на батьківщину, яке супроводжується, як правило, наданням відповідної фінансової допомоги. Якщо нелегальні мігранти не погоджуються з пропозицією добровільного повернення, у такому випадку до них може застосовуватися процедура примусового повернення, у тому числі у порядку реадмісії. У разі примусового повернення нелегальних мігрантів, країна яка здійснює таке повернення, не надає особі фінансової допомоги.

Не усім громадянам України, які знаходилися за кордоном у статусі нелегального мігранта, вдається адаптуватися до соціальних умов після повернення, на батьківщину. Виникають фінансові, соціально-економічні, медичні, юридичні проблеми, вирішення яких здається неможливим частіше за все за браком відповідної інформаційно-консультативної допомоги.
Тому якщо Ви є громадянином України, який повернувся з-за кордону на батьківщину за програмою добровільного повернення, або Вас було видворено у примусовому порядку за процедурою реадмісії і Ви хочете отримати відповідну допомогу в Україні, Ви можете звернутися за консультацією за тел.: (044) 256-17-88 , або надіслати повідомлення на електронну адресу: ddgirfo@mvs.gov.ua.

Источник: <a href="http://advokat-kieva.com.ua">АДВОКАТ КИЕВ</a>

АДВОКАТ КИЕВ - КОМПЕТЕНТНОСТЬ И ДОБРОСОВЕСТНОСТЬ АДВОКАТА ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Sun, 29 Jan 2012 06:00:00 GMT

АДВОКАТ КИЕВ - КОМПЕТЕНТНОСТЬ И ДОБРОСОВЕСТНОСТЬ АДВОКАТА

Адвокаты по роду и значению своей деятельности всегда выделялись обществом, а профессия адвоката была престижной и уважаемой. И только в нашем обществе сложился устойчивый и негативный стереотип в отношении адвокатской деятельности, так и адвоката. Этот стереотип выражается во взгляде значительной части нашего общества на адвоката – как на юриста – посредника, помогающего избежать ответственности и уклониться от наказания за совершенное преступление.

29.01.12

КОМПЕТЕНТНОСТЬ И ДОБРОСОВЕСТНОСТЬ В РАБОТЕ АДВОКАТА

Адвокатура – независимое объединение, не входящее в систему органов государственной власти. Никто не вправе вмешиваться в деятельностьадвокатов, за исключением случаев, когда эта деятельность нарушает законодательство Украины. При этом адвокатура – это независимая профессиональная организация людей, которые осуществляют профессиональную деятельность на основании своих убеждений, имеющихся знаний и опыта, основной задачей которой является правовая помощь физическим и юридическим лицам, которым необходима защита их прав и законных интересов.
В деятельности адвокатуры одновременно присутствуют и частные интересы (защита прав конкретного доверителя), и публичные интересы (пресечение нарушенных прав и свобод граждан, установление режима законности, предупреждение нарушений в будущем, обеспечение принципа состязательности процесса).
Приравнивание услуг адвоката к «продукту, подлежащему реализации», как и все другие услуги на рынке, является неправильным. Адвокат оказывает профессиональные услуги в силу того, что он является специальным субъектом, на которого законом возложена конституционная обязанность оказывать квалифицированную юридическую помощь, в том числе и бесплатно, в установленных законном случаях, в результате чего оказание этой помощи является уже не правом, а обязанностью адвоката.
Существуют пять фундаментальных, установленных законом принципов адвокатуры:

законность

независимость

самоуправление

корпоративность

принцип равноправия адвокатов

Компетентность и добросовестность, проявляемые адвокатом при исполнении своих профессиональных обязанностей, являются необходимыми составляющими, формирующими высокое качество и профессионализм оказываемойадвокатом юридической помощи.

В данном случае, что под "компетентностью" подразумевается не само знание адвокатом положений действующего законодательства, но и наличие у адвоката достаточного опыта и умения, необходимых для применения этих знаний на практике, в том числе, и при ведении дел.

Для того, чтобы иметь достаточный уровень профессионализма в исполнении своих обязанностей, каждый адвокат должен внимательно следить за развитием (изменением) законодательства во всех отраслях права, с которыми он сталкивается в своей деятельности, быть в курсе правоприменительной практики, поддерживать свою квалификацию на уровне эрудированного, компетентного, опытного в применении права специалиста.

Принимая поручение клиента о предоставлении правовой помощи, адвокат обязан взвесить все возможности по его исполнению.Адвокат обязан не принимать поручение о предоставлении правовой помощи, если он не сможет обеспечить разумно необходимую старательность, тщательность подготовки, оперативность при исполнении.

Адвокату категорически запрещается использовать при исполнении поручения клиента незаконные и неэтические методы, склонять свидетелей к даванию заведомо неправдивых показаний, использовать методы давления, угрозы, шантаж, подкуп, а также свои личные связи для влияния на суд или другой орган власти, юридическое лицо, физическое лицо.

Доверие клиентов должно достигаться честностью адвоката. Он не вправе давать каких – либо гарантий или заверений в успешном разрешении дела и порождать надежды клиента с помощью ссылок на свой опыт или наличием знакомств с представителями следственных или судебных органов.

Если адвокат гарантирует вам 100% положительный результат по окончанию дела – это изначально обман.

Нельзя гарантировать выигрыш дела. Во-первых, «выиграть дело» это относительное понятие. Потому как гарантировать результат, который не полностью зависит только от участия в деле адвоката, невозможно, какой бы высокой квалификацией он не обладал, как специалист. Во-вторых, такие обещания прямо противоречат Кодексу профессиональной этики адвоката. Кроме того, добросовестный адвокат никогда не предложит Вам решить проблему с помощью передачи взятки. Коррупционная направленность это явный признак откровенного не профессионализма.

При решении адвокатом для себя вопроса правильно оценивать уровень своей компетентности и ее достаточность для оказания квалифицированной правовой помощи по конкретному делу, определяющими критериями для адвоката должны быть такие факторы:
– сложность и специфика конкретного дела – предшествующий опыт адвоката в ведении подобной категории дел – наличие возможности проведения дополнительных исследований на стадии подготовки к делу – наличие потребности в консультациях с адвокатом другого направления деятельности (специализации) при решении проблем, связанных с исполнением данного поручения клиента – целесообразность принятия адвокатом такого поручения с учетом всех вышеперечисленных критериев

Если адвокат осознает недостаточность собственной квалификации, опыта, а также возможностей для надлежащего исполнения поручения, он должен либо отказаться от него, либо получить согласие клиента на консультацию с адвокатом, компетентным в данной области, либо на сотрудничество с таким адвокатом. При этом адвокат обязан согласовать с клиентом не только свое право на консультацию с другим адвокатом или специалистом в той или иной области знаний, но и право на раскрытие последнему необходимой для консультации информации, полученной от клиента, а также расходы, связанные с проведением такой консультации. Иное поведение следует признать как нечестное по отношению к клиенту и расценивать его в соответствии со стандартами, применимыми для целей определения небрежности (самонадеянности).

Адвокат, консультирующий потенциального клиента и вынужденный отказаться от принятия его поручения в силу недостаточной компетенции в данной области права, должен быть готов и к тому,чтобы порекомендовать такому клиенту того специалиста, который сможет лучше решить данную проблему. Такая помощь должна осуществляться по внутреннему убеждению и не может быть связана с получением какого-либо вознаграждения со стороны клиента и/или рекомендованного адвоката.

Если адвокат обоснованно предвидит продолжительную задержку в оказание помощи клиенту или иные обстоятельства, препятствующие ему надлежащим образом осуществлять защиту интересов клиента (в том числе из-за большой профессиональной загруженности адвоката по ведению иных принятых им ранее дел), клиент должен быть незамедлительно об этом проинформирован.

В виде правила принцип компетентности и добросовестности можно было бы сформулировать следующим образом:

Адвокат обязан обеспечить клиенту должную компетентность при оказании ему юридической помощи или совершении любых юридических действий от его имени.

Адвокат должен оказывать юридическую помощь клиенту добросовестно, наиболее тщательным и квалифицированным образом как того требует уровень профессиональной юридической помощи, по крайней мере, эквивалентный тому уровню, на каком в подобных ситуациях действует квалифицированный адвокат.

АДВОКАТ КИЕВ - ЭТИКА АДВОКАТА В РАБОТЕ С КЛИЕНТАОМ ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Sun, 29 Jan 2012 06:00:00 GMT

АДВОКАТ КИЕВ - ЭТИКА АДВОКАТА В РАБОТЕ С КЛИЕНТАОМ

В своей профессиональной деятельности каждый адвокат сталкивается с проблемой, как выстроить свои отношения с клиентом. Каким образом правильно вести себя с подзащитным или доверителем.

29.01.12

ВЗАИМООТНОШЕНИЯ АДВОКАТА С КЛИЕНТАМИ

В системе взаимоотношений адвокат-клиент от первого требуется, а второму строго рекомендуется соблюдение полной честности и правдивости по всем обсуждаемым вопросам. Клиенту это рекомендуется уже лишь потому, что нарушение таких правил построения взаимоотношений с адвокатом может негативно сказаться на его собственном интересе. Не зная тех или иных фактов, не предвидя возможности возникновения тех или иных "неожиданностей", адвокат не сможет оказать клиенту правовую помощь в полном объеме. Обман клиентом своего адвоката, имеющий зачастую место с целью, скрыв те или иные неприятные для клиента обстоятельства, добиться согласия адвоката на принятие поручения, не оправдан ни с точки зрения моральности поведения клиента, ни с точки зрения практического результата. Адвокат, принявший поручение и в ходе работы по делу обнаруживший такие скрытые от него факты, имеет полное и моральное, и юридическое право отказаться от дальнейшего ведения дела.

Во избежании таких последствий для адвоката представляется крайне важным с первых минут разговора вызвать доверие клиента. Для этого необходимо, прежде всего, четко обозначить свое предназначение, особенно с учетом низкой правовой культуры наших сограждан. Ведь многие из них до сих пор полагают, что адвокаты – государственные служащие, что-то наравне с прокурорами, только с обратной функцией, если те – чтобы "сажать", то эти – чтобы "вытаскивать". Адвокат должен добиться понимания клиентом того, что его единственной задачей перед государством и обществом является оказание правовой помощи любому обратившемуся, не зависимо от того, что он совершил или в чем он подозревается. Кроме того, клиент должен услышать от адвоката, что существует принцип адвокатской тайны и конфиденциальности полученной информации. Клиент с первых минут разговора должен почувствовать, что адвокат не судья ему, а помощник. Доверие клиента – основа взаимоотношений с адвокатом.

Но, если, как уже говорилось, соблюдение принципов честности и правдивости для клиента носит рекомендательный характер, то для адвоката – это абсолютный императив. Так, адвокат, скрывший от клиента те или иные обстоятельства, препятствующие ему – адвокату – принимать участие в судебном рассмотрении спора (но затем сообщивший о них самому суду) формально не допускает нарушения закона. Но он (даже если это и не повлекло для клиента каких-либо дополнительных или неоправданных расходов) серьезно нарушает требования правил адвокатской этики. То же самое, если адвокат скрыл от клиента тот факт, что правовая позиция последнего противоречит требованиям законодательства или, даже, только лишь судебной практики. Дело в том, что любые действия или бездействие адвоката, приведшие к возникновению у клиента неверного представления о правоте его позиции, перспективах судебного разбирательства спора есть серьезное нарушение адвокатской этики, так как подобные факты подрывают доверие не только данного клиента к данному адвокату, но и общества в целом к адвокатуре, как институту. Говоря коротко, можно отметить, адвокат не вправе ни лгать клиенту, ни скрывать от него те обстоятельства, о которых клиент не спрашивает, но которые, по мнению адвоката, имеют какое-либо прямое или косвенное отношение к делу обратившегося клиента.

Адвокат обязан всегда четко отличать те просьбы и пожелания клиента, которые могут и должны быть выполнены в пределах функций и полномочий адвоката, от тех требований, которые не относятся к его профессии, унижают честь и достоинство адвоката, или сводят его положение к положению человека, действующего по принципу "чего изволите". Это правило может быть выражено весьма простой формулой – не прислуживать, а работать. Адвокат не идет в услужение к клиенту, не становится его личным "наемным рабочим", но выполняет функции поверенного (защитника), то есть является самостоятельно действующим профессионалом, выполняющим за определенный гонорар конкретную функцию по защите законных прав и интересов клиента всеми законными способами. Без учета высказанного тезиса адвокат никогда не создаст о себе правильного, соответствующего его высокому званию представления, не будет иметь собственной клиентуры, и, что интересно, никогда не будет получать высоких гонораров за свой профессиональный труд.

Поведение адвоката в отношении своего клиента должно быть всегда достойным, независимо ни от каких обстоятельств. И даже в ситуации, когда клиент незаслуженно обвиняет адвоката в непрофессионализме или недостаточном старании, адвокат обязан оставаться сдержанным и корректным, разъяснить клиенту свою позицию (почему он сделал или не сделал что-то, что вызвало недовольство клиента), не допуская при этом того, чтобы его объяснения, а точнее разъяснения, носили бы характер или интонации самооправдания (естественно, мы говорим о случаях, когда адвокат полагает, что действовал правильно).

КЛАССИФИКАЦИЯ НАРКОТИКОВ - НАРКОТИКИ И ИХ ВИДЫ ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Wed, 25 Jan 2012 06:00:00 GMT

КЛАССИФИКАЦИЯ НАРКОТИКОВ - НАРКОТИКИ И ИХ ВИДЫ

По определению ВОЗ наркотиком считается химическое вещество, вызывающее ступор, кому или нечувствительность к боли.

25.01.12

ВИДЫ НАРКОТИКОВ – классификация наркотических средств:

Каннабиноиды – вещества, изготовленные из конопли.

Опиоиды -наркотики, изготовленные из мака кустарным способом («ширка») и синтетические опиоиды (морфин, кодеин, метадон и другие)

Стимуляторы (кокаин, амфетамин, экстази, «фен» и другие)

Снотворно-седативные наркотики

Галлюциногены

Ингалянты, летучие наркотические вещества, применяющиеся путем вдыхания

Препараты конопли:

Марихуана

травянистая часть конопли. Может быть высушенной или сырой. Листья и стебли, особенно перемолотые, немного напоминают табак. Цвет – светло зеленовато-коричневый. Если препарат спрессован в комочки, тогда его называют "анашой» или "планом".

Анаша, гашиш, план.

Прессование смеси смолы, пыльцы и мелко измельченных верхушек растения конопли. Это темно-коричневая субстанция, плотной консистенции, напоминает пластилин. На бумаге или ткани оставляет жирные пятна. Препараты, изготовленные из конопли, имеют резкий специфический запах, на вкус горькие. Употребляют препараты конопли путем курения, забивая в пустые папиросные гильзы или смешивая с табаком. Тетрагидроканнабиол – слово часто употребляющееся в литературе и есть активное вещество конопли.

Опиоиды.

Маковая соломка

Из соломы мака химическим способом делают ацетилированный опий («ширка»). Изготовляется из перемолотых коричневато-желтых, сухих частей мака: листьев, стеблей и коробочек. Растительное сырье предварительно обрабатывают химическими веществами – органическими растворителями и ангидридом уксусной кислоты. Раствор употребляется в виде инъекций.

"Ханка"

Застывший темно-коричневый сок маковых коробочек (также его называют опий-сырец).

"Бинты" или "марля"

Хлопчатобумажная ткань, пропитанная опием-сырцом. После пропитки становится коричневой. Плотная и ломкая на ощупь.

"Героин"

Белый, сероватый или коричневатый порошок в виде мельчайших кристалликов, на ощупь напоминает питьевую соду. На вкус горький, если разведен сахарной пудрой – со сладким привкусом. Порошкообразный наркотик разводят или просто вдыхают через нос.

"Метадон"

Синтетический наркотик, широко применяется на Западе в качестве как обезболивающего средства, так и средства заместительной терапии наркозависимых.

Все кустарные опиоидные наркотики из растительного сырья имеют легкий вяжущий привкус на языке. Содержат алкалоиды опиоидного ряда – морфин, кодеин и некоторые другие. В обработанном виде выглядят как растворы. "Ширка" представляет собой коричневый раствор, похожий на крепко заваренный чай. Имеет отчетливый запах уксуса. Когда отстоится, становится светлее и прозрачнее, дает осадок в виде мелких темных частичек.

Кодеин

Изготовленные фабричным способом таблетки от кашля и головной боли. Входит в состав и других лекарственных препаратов.

Стимуляторы

Стимуляторы представляют собой довольно разнородную группу веществ. Общий признак их действия на организм человека – ускорение темпа мышления. Суждения при этом, правда, остаются непродуктивными. Они легковесны, поверхностны, необдуманны. Ряд веществ этой группы способны искажать восприятие окружающего, и по этому свойству близко граничат с галлюциногенами.

Эфедрин

Белый порошок с горьким вкусом, кристаллики которого имеют продолговатую форму. Вещества, подобные эфедрину, содержатся во многих лекарственных средствах от насморка, простуды.

Псевдоэфедрин и эфедрон – производные эфедрина.

Обычно изготавливаются самими наркоманами из веществ, содержащих эфедрин, непосредственно перед употреблением. Для изготовления применяются перманганат калия (марганцовка) и уксусная кислота). В этом случае препарат представляет собой раствор прозрачного цвета с запахом уксуса.

Амфетамин

Препарат, который продается нелегально в виде таблеток, порошка, капсул различного цвета и формы.

"Экстази" – производное амфетамина (метилен-диокси-метамфетамин МДМА).

Название придумано в рекламных целях. В продажу поступает в виде разноцветных таблеток самой различной формы.

Кокаин

Беловатый тонкий порошок с характерным запахом. На вкус слегка горький. Хорошо растворяется в воде. Есть образцы кокаина, содержащие большие, твердые кристаллы ("Rock Cocaine"). В розничную продажу кокаин поступает разбавленный различными препаратами. Это могут быть синтетические местные анестетики, углеводы – маннитол, лактоза, глюкоза. После разбавления содержание кокаина в порошке не превышает 30%. Внешний вид изначального порошка кокаина при этом не меняется. В разбавителей могут также использоваться крахмал, борная кислота, сода и другие вещества.
Производными кокаина является крэк, который получается из кокаина путем экстракции органическими растворителями, либо путем смешивании его с водой и натрием бикарбонатом с последующим нагреванием смеси до полного испарения воды. Это относительно крупные кристаллы без запаха и цвета. Или же – мелкий белый порошок.
Другим производным кокаина является так называемый «спидболл» – смесь крэка и героина.

Снотворно-седативные средства

Снотворные средства встречаются в виде так называемых официальных препаратов, то есть производящихся фармацевтической промышленностью и поступающие в реализацию через аптечные базы и аптеки. Обычно выпускаются в таблетированной форме. Снотворные препараты далеко не все являются наркотиками в юридическом смысле этого слова, но все они при нецелесообразном использовании могут вызвать зависимость. Часть из них все же обнаруживает свойства наркотиков.
Наиболее опасными среди этой группы препаратов являются производные барбитуровой кислоты (барбитураты) – барбамил, фенобарбитал и т.д. Употребляются снотворные препараты преимущественно внутрь. Для наркотизации практикуется внутривенное введение измельченных таблеток. Поскольку все снотворные препараты изготовляются на фабриках, на их упаковках всегда имеется соответствующая маркировка, включающая название, состав, а иногда и краткое описание.

Галлюциногены

Галлюциногены – препараты, изменяющие сознание, поскольку многие из них не вызывают галлюцинаций, а искажают самоощущение человека. Под их действием окружающий мир, обстановка, конкретный предмет, например, рисунок представляется измененным. В эту группу входят разные по химическому составу вещества.

Грибы рода Psilotsibum.

Содержат вещества псилоцин и псилоцибин. Эти грибы доступны только в конце лета. На вид представляют собой маленькие коричневые грибы с тонкой ножкой. Шляпка имеет фиолетовый цвет. Чем то эти грибы напоминают поганку. Для наркотизации эти грибы употребляют внутрь жареными, вареными и сырыми.

ЛСД (диэтиламид лизергиновой кислоты)

"Эталонный" галлюциноген. ЛСД в лабораториях выпускается в виде раствора, которым потом пропитываются порошки или марки, напоминающих почтовые. Эти марки и поступают в розничную продажу. ЛСД обычно принимают внутрь, возможен внутривенный прием.

РСР или фенциклидин.

Встречается редко, обычно в виде порошка. Используется внутрь и внутривенно.

Ингалянты

В эту группу входят бензин, ацетон, клей "Момент" и другие подобные растворители и вещества. Вдыхание их (а практикуется их применение в основном подростками) приводит к быстрому, за два-три года, поражению центральной нервной системы с развитием энцефалопатии.

Источник: <a href="http://advokat-kieva.com.ua/">Юридическая консультация "АДВОКАТ КИЕВ"</a>

АДВОКАТ КИЕВ — ЧТО ОЗНАЧАЕТ КАСКО, ОСАГО, ФРАНШИЗА? ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Mon, 09 Jan 2012 06:00:00 GMT

АДВОКАТ КИЕВ — ЧТО ОЗНАЧАЕТ КАСКО, ОСАГО, ФРАНШИЗА?

Перед підписанням договору страхування радимо розібратися, що мається на увазі під деякими страховими термінами.

09.01.12

ВСЕ О СТРАХОВАНИИ. КОНСУЛЬТАЦИИ АДВОКАТА ПО СТРАХОВАНИЮ.

ВСЕ ТЕРМИНЫ В СТРАХОВАНИИ

АВАРІЙНИЙ КОМІСАР (average adjuster) — фахівець, який за дорученням страховика (іноді із залученням експерта — сюрвейєра) визначає причину, характер і розмір збитків і видає аварійний сертифікат. На нього може покладатись участь у проведенні превентивних заходів, а також ліквідації наслідків страхового випадку. Іноді страховик може доручати А. к. розгляд претензій страхувальника.

АСІСТАНС (assistance) — перелік послуг (у рамках договору страхування), які надаються в потрібний момент через медичне, технічне і фінансове сприяння. Широко використовується в зарубіжних країнах для забезпечення безпеки подорожуючих під час поїздок за кордон (у разі хвороби, нещасного випадку).

БОНУС-МАЛУС (bonus-malus system) — система підвищень і знижок, що застосовується у страхуванні, здебільшого транспортних засобів.

ВИГОДОНАБУВАЧ (БЕНЕФІЦІАР) (beneficiary) — особа, визначена страхувальником для отримання належних сум страхових виплат при настанні страхового випадку.

ДОБРОВІЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ, ОСАГО (voluntary insurance) — форма страхування, що здійснюється на підставі добровільно укладеного договору між страховиком і страхувальником. Д. с. здійснюється згідно з правилами страхування, розробленими страховиком та зареєстрованими у Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Договір Д. с. вступає в дію, як правило, після сплати страхової премії.

ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ (insurance contract) — угода між страхувальником і страховиком, яка передбачає зобов'язання страховика в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові або іншій особі, на користь якої укладено договір, а страхувальник зобов'язується сплатити страхову премію у визначені строки. Д. с. укладається на підставі заяви страхувальника. Факт укладення Д. с. може засвідчуватись також страховим полісом, свідоцтвом. У Д. с. зазначається вид страхування, страхова сума, страхова премія, реквізити сторін, строки початку і закінчення дії договору. Як правило, Д. с. вступає в дію після сплати всього страхового платежу або суми, визначеної за першим строком платежу.

ЗАКОН ПРО СТРАХУВАННЯ (Law «On insurance») — прийнятий Верховною Радою України 7 березня 1996 року. Регулює відносини у сфері страхування і спрямований на розвиток ринку страхових послуг, посилення надійності страхового захисту юридичних і фізичних осіб. Дія цього Закону не поширюється на державне соціальне страхування.

ЗАСТРАХОВАНИЙ (insured) — особа, яка бере участь в особистому страхуванні, об'єктом страхового захисту якого є життя, здоров'я і працездатність. 3. може бути одночасно і страхувальником, 3. має право у передбачених договором випадках отримати обумовлену страхову суму або виплати меншого розміру.

ЗАЯВА ПРО НАСТАННЯ ЗБИТКУ (claim) — подається страхувальником своєму страховикові в письмовій формі з метою отримання страхового відшкодування. На підставі цього документа за наявності страхового випадку складається страховий акт.

КАСКО (hull insurance, CASCO) — страхування засобів транспорту: суден, літаків, автомобілів та ін. Страхування каско це страхування безпосередньо засобів транспорту (у комплектації заводу-виробника) та не включає до себе страхування пасажирів, майна, що перевозиться, відповідальності перед третіми особами та ін.

ЛІЦЕНЗІЯ НА СТРАХОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ (insurance licence) — документ, що засвідчує право страхової компанії брати на страхування (перестрахування) ризики певного виду. Видається Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, має спеціальну форму і містить такі обов'язкові реквізити: повну і скорочену назву страховика та його юридичну адресу, перелік видів страхування з добровільного і обов'язкового страхування, назву території, на якій страховик і його філії мають право укладати договори страхування, термін дії, реєстраційний номер і дату видачі ліцензії, підпис керівника (або заступника), у разі порушення страхового законодавства ліцензія може бути відкликана.

ЛЛОЙД (Lloyd`s) — 1) міжнародний страховий ринок, розташований у Лондоні; 2) корпорація (об'єднання) юридично незалежних страховиків, кожний з яких самостійно приймає на страхування ризики, виходячи зі своїх фінансових можливостей. Кожний член Л. на забезпечення своєї діяльності має внести вагому суму у вигляді депозиту. Члени Л. об'єднані в синдикати, які очолюють андерайтери. Останні приймають на страхування ризики від імені членів синдикату. Заснований в 1734 році. Нині є великим страховиком і пере-страховиком, особливо морських, авіаційних, автомобільних нафтогазодобувних ризиків. Багато українських страховиків перестраховують ризики на ринку Ллойда.

ОБОВ'ЯЗКОВЕ СТРАХУВАННЯ (compulsory insurance) — форма страхування, що ґрунтується на принципах обов'язковості як для страхувальника, так і для страховика.

ПРАВИЛА СТРАХУВАННЯ (terms and conditions of insurance) — опрацьовуються страховиком на кожний вид страхування і погоджуються з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. П. с. мають містити: перелік об'єктів страхування, порядок визначення страхових сум, перелік страхових ризиків, термін і місце дії договору страхування, порядок його укладання, права й обов'язки сторін, дії страхувальника в разі настання страхового випадку та перелік документів, що підтверджують ці випадки, порядок і умови сплати страхових сум, термін прийняття рішення про виплату або відмову щодо відшкодування, умови припинення дії договору і порядок вирішення суперечок. До П. с. додаються страхові тарифи. Якщо П. с. не відповідають цим вимогам, Укрстрахнагляд може відмовити страховикові у видачі ліцензії.

СПІВСТРАХУВАННЯ (co-insurance) — страхування, при якому один і той самий ризик у певних частках страхують два або більше страховики, видаючи при цьому спільний або окремі поліси відповідно до суми, що становить частку кожного страховика. Якщо ризик розміщується серед страховиків не повністю, то одним із страховиків вважається страхувальник. Він несе відповідальність в обсязі незастрахованого ризику, не сплачуючи премії.

СТРАХОВА ВАРТІСТЬ (insurable value) — вартість, яку встановлює страхувальник, оцінюючи об'єкт страхування. С. в. не повинна бути вищою за справжню вартість майна на день укладення договору страхування.

СТРАХОВА КОМПАНІЯ (insurance company) — юридичне оформлена одиниця підприємницької діяльності у формі акціонерного, повного, командитного товариства чи товариства з повною відповідальністю, яка має ліцензію на право брати на себе обов'язки страховика. В Україні більшість С. к. мають форму акціонерного товариства.

СТРАХОВА ПРЕМІЯ (СТРАХОВИЙ ВНЕСОК) (insurance premium) — плата страхувальника страховикові за те, що той зобов'язався відшкодувати страхувальникові у разі виникнення матеріальні збитки, завдані застрахованому майну, або виплатити страхову суму при настанні певних подій. С. п. сплачується одноразово до вступу в дію договору страхування або періодично в передбачені ним строки. Розмір С. п. залежить від страхового тарифу і страхової суми, періоду страхування та іноді від деяких інших факторів.

СТРАХОВА СУМА (sum insured) — межа грошових зобов'язань страховика щодо компенсації завданих страховою подією збитків страхувальникові (застрахованому). С. с. за майновим страхуванням не повинна перевищувати вартості об'єкта. При добровільному страхуванні життя С. с. не обмежується.

СТРАХОВЕ ВІДШКОДУВАННЯ (benefit) — сума компенсації, яку виплачує страховик страхувальникові при настанні страхового випадку (страхової події).

СТРАХОВИЙ АГЕНТ (agent) — фізична або юридична особа, яка діє від імені страховика і в межах наданих ним повноважень.

СТРАХОВИЙ БРОКЕР (insurance broker) — юридична або фізична особа, що має дозвіл виступати посередником між страхувальниками і страховиками. Б. с. діє від імені і за дорученням страхувальників. До його завдань входить пошук страхової компанії (компаній), де можна було б розмістити ризик на оптимальних умовах з погляду надійності страховика і розміру страхових премій. У разі страхового випадку Б. с. надає допомогу страхувальникові в отриманні відшкодування, а також залучається до розміщення ризиків, що передаються на перестрахування. Оплату за послуги Б. с. здійснює страховик.

СТРАХОВИЙ ВИПАДОК (СТРАХОВА ПОДІЯ) (insured event) — стихійне лихо, нещасний випадок або настання іншого випадку (події), при якій виникає зобов'язання страховика сплатити страхувальникові (застрахованому, вигодонабувачеві) страхове відшкодування або страхову суму. Перелік С. в. передбачається правилами страхування, страховим договором або чинним законодавством.

СТРАХОВИЙ ЗАХИСТ (insurance protection) — економічно перерозподільні відносини, що складаються у процесі запобігання, подолання й відшкодування збитків, завданих конкретним об'єктам: матеріальним цінностям юридичних і фізичних осіб, життю і здоров'ю громадян тощо.

СТРАХОВИК (insurer) — організація, що за певну плату бере на себе зобов'язання відшкодувати страхувальникові або вказаним ним особам нанесену страховою подією шкоду, або сплатити страхову суму.

СТРАХОВІ ТАРИФИ (insurance tariff) — ставки страхових платежів з одиниці страхової суми за певний період страхування.

СТРАХУВАЛЬНИК (insured) — юридична або дієздатна фізична особа, яка уклала договір на страхування (або є С. згідно з чинним законодавством), сплатила належні внески і має право в разі настання страхового випадку отримати відшкодування в межах застрахованої відповідальності або страхової суми, обумовленої в полісі.

СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (third party liability insurance) — галузь страхування, де об'єктом є відповідальність страхувальника перед третіми особами в разі якщо їм внаслідок діяльності або бездіяльності страховика буде нанесена шкода третім особам.

СТРОК СТРАХУВАННЯ (insurance term) — період дії договору страхування. Зазвичай починається не раніше строку сплати першого внеску страхової премії і закінчується з настанням страхового випадку, по якому виплачена вся страхова сума, припинення дії договору у зв'язку з несплатою чергових платежів або по інших причинах, а також після закінчення визначеного договором терміну страхування.

ФРАНШИЗА (deductible, franchise) — передбачена договором частина збитків, що в разі настання страхової події не відшкодовується страховиком. Розрізняють умовну і безумовну Ф. Умовна Ф. засвідчує право звільнення страховика від відповідальності за шкоду, якщо її розмір не перевищує розміру Ф., і збиток підлягає відшкодуванню повністю, якщо його розмір перевищує Ф. Безумовна Ф. свідчить, що відповідальність страховика визначається розміром збитку за мінусом Ф.

Адреса Юридичної консультації «АДВОКАТ КИЇВ" Україна, м. Київ, Саперно-Слобідська.10
тел.: +38-044-593-99-87

наступна стаття

Источник: <a href="http://advokat-kieva.com.ua">АДВОКАТ КИЕВ</a>

УПРОЩЕННАЯ СИСТЕМА НАЛОГООБЛАЖЕНИЯ (ЕДИНЫЙ НАЛОГ) НА 2012год ⎯ новость компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Mon, 02 Jan 2012 22:00:00 GMT

УПРОЩЕННАЯ СИСТЕМА НАЛОГООБЛАЖЕНИЯ (ЕДИНЫЙ НАЛОГ) НА 2012год

Как заполнять заявление о применении упрощенной системы налогообложения (единый налог) на 2012

03.01.12 00:00

Заполняем заявление о применении упрощенной системы налогообложения (единый налог) на 2012

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства фінансів України
20.12.2011 № 1675

Порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування

Суб’єкт господарювання — юридична чи фізична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі — Кодекс).
Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
перша група – фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;
друга група — фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
При цьому вимоги, встановлені для другої групи, не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи;
третя група — фізичні особи — підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;
обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень;
четверта група — юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675, у якій зазначаються такі відомості:
найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи — підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи — підприємця відповідно до закону;
податкова адреса суб'єкта господарювання;
місце провадження господарської діяльності;
види господарської діяльності, обрані фізичною особою – підприємцем, згідно з КВЕД ДК 009:2005, у разі здійснення виробництва – також види товару (продукції), що нею виробляються;
ставки єдиного податку або зміна ставки, обрані суб'єктами господарювання;
кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою — підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;
дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Заява подається суб’єктом господарювання до органу державної податкової служби особисто або поштою.
Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього пункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 глави 1 розділу ХІV Кодексу.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675.
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи — підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої або четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
У разі зміни найменування юридичної особи, прізвища, імені, по батькові фізичної особи — підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін.
У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої і четвертої груп разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.
Платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 глави 1 розділу ХІV Кодексу, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосовувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 глави 1 розділу ХІV Кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосовувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Платники єдиного податку третьої і четвертої груп, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 глави 1 розділу ХІV Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків (для платників третьої групи), а платники єдиного податку четвертої групи — у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293 глави 1 розділу ХІV Кодексу, а також зобов'язані у порядку, встановленому главою 1 розділу ХІV Кодексу, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом.
Ставка єдиного податку, визначена для третьої і четвертої груп у розмірі 3 відсотків, може бути обрана:
суб'єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Кодексу, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;
платником єдиного податку, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Кодексу, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка;
суб'єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Кодексу і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;
платником єдиного податку, що застосовує ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі постачання ним послуг (робіт) платникам податку на додану вартість і якщо обсяг такого постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Кодексу, шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість.
У разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Кодексу, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом (за умови відсутності непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу з єдиного податку та/або інших податків і зборів, які платники єдиного податку сплачують відповідно до глави 1 розділу ХІV Кодексу), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу державної податкової служби заяву.

Директор Департаменту податкової,
митної політики та методології
бухгалтерського обліку М. О. Чмерук

АДВОКАТ КИЇВ — ВСЕ ПРО ЗАПОВІТ В УКРАЇНІ ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Fri, 23 Dec 2011 06:00:00 GMT

АДВОКАТ КИЇВ — ВСЕ ПРО ЗАПОВІТ В УКРАЇНІ

23.12.11

АДВОКАТ КИЇВ ЗПОВІТ — ВСЕ ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ЗАПОВІТ

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яким для фіксації за собою права власності на майно спадкодавця потрібно здійснити право на спадкування, виконати умови заповіту та оформити право на спадщину.

Умови та порядок спадкування регулює низка цивільно-правових норм, що в своїй сукупності складають окремий цивільно-правовий інститут — спадкове право.

На сьогоднішній день Цивільний кодекс України передбачає дві підстави спадкування: спадкування за заповітом та спадкування за законом. При цьому слід зауважити, що пріоритетне право на спадкування мають особи, визначені в заповіті, тобто особи, призначені відповідно до волі заповідача — спадкодавця.

Тільки у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним або відмови від спадщини спадкоємця за заповітом право на спадкування одержують спадкоємці за законом.

Заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт здійснюється особисто фізичною особою з повною цивільною дієздатністю. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років та здатна своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Також, повну цивільну дієздатність набуває особа в разі реєстрації шлюбу до досягнення повноліття, особа, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, неповнолітня особа, яка записана батьком або матір’ю дитини, особа, яка досягла 16 років і отримала свідоцтво про право на заняття підприємницькою діяльністю.

Заповіт є правочином і безпосередньо пов’язаний з особою заповідача, повинен бути здійснений ним особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (якими, відповідно до Цивільного кодексу України є юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права). Заповідач також може позбавити права на спадкування будь-кого із спадкоємців без зазначення на це причин. Проте, він не має права позбавити прав на спадкування тих своїх спадкоємців, які згідно із законодавством мають право на обов’язкову частку у спадщині. Цими особами є: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які успадковують незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала би кожному з них у разі спадкування за законом.

Зміст заповіту складають розпорядження заповідача відносно його майна, майнових прав та обов’язків. Ці розпорядження можуть бути зроблені заповідачем у будь-який час. Заповідач самостійно визначає обсяг того, що передається у спадок, він може охопити заповітом права та обов’язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті, які можуть йому належати в майбутньому, заповідати все майно або його частину. При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається. Якщо в заповіті буде вказане майно, яке на момент відкриття спадщини буде втраченим чи взагалі не придбаним, то в цій частині заповіт буде недійсним. Частина спадщини, яка не включена до заповіту, спадкується за законом.

Заповіт складається у письмовій формі та має бути особисто підписаний заповідачем і посвідчений нотаріусом. Однак право на заповідане майно виникає у особи, на яку складено заповіт, лише у разі смерті заповідача. При цьому слід мати на увазі, що заповіт може бути змінений чи скасований заповідачем у будь-який час. Він також має право скласти новий заповіт. Заповіт, складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в частині, в якій він йому суперечить.

Складаючи заповіт заповідач має право підпризначити спадкоємця, тобто вказати в тексті заповіту особу або декількох осіб, до яких перейде право на спадкування вказаного в заповіті майна у випадку смерті першого спадкоємця до відкриття спадщини, неприйняття її, відмови від неї, усунення від спадкування, а також у разі відсутності умов при складанні заповіту з умовою.

Однією із особливостей заповіту є право спадкодавця на заповідальний відказ, тобто розпорядження заповідача, відповідно до якого на спадкоємця покладається обов’язок здійснити будь – яку дію на користь однієї чи кількох осіб (відказоодержувачів). Згаданими особами, на користь яких вчиняються певні дії, можуть бути як спадкоємці за законом, так і сторонні особи. Право користування майном, одержане за заповідальним відказом, є таким, що не відчужується, не передається та не переходить до спадкоємців особи, якій надано таке право. Заповідальний відказ втрачає чинність у разі смерті особи, на користь якої він вчиняється.

Відповідно до Цивільного кодексу України заповідач має право на укладення заповіту з встановленням сервітуту. Як і заповідальний відказ, встановлення сервітуту є обтяженням спадкової частки спадкоємця за заповітом. Спадкодавець має право встановити у заповіті сервітут щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб. Сервітут визначає об’єм прав відносно користування особою чужим майном. Сервітут не підлягає відчуженню: його не можна продати, подарувати або обміняти. Земельні сервітути, встановлені в заповіті, після прийняття спадкоємцем спадщини, в подальшому можуть також переходити в спадщину. Відчуженню вони підлягають тільки разом із земельною ділянкою. Особистий сервітут встановлюється в інтересах конкретного спадкоємця, і тільки ця особа має право користування ним. Особистий сервітут не підлягає відчуженню і не переходить після прийняття спадщини спадкоємцям надалі в спадщину. Він припиняється у випадку смерті спадкоємця, на користь якого він був встановлений.

Так як заповіт є особистим розпорядженням громадянина і в ньому виражається його воля, то відповідно до Цивільного кодексу України заповідач має право скласти заповіт з умовою, в якому він може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена в заповіті, наявністю певної умови. Умови заповіту мають бути спрямовані на користь спадкоємців, а не проти їх інтересів. Особливість цього заповіту полягає в тому, що умова визначена в заповіті, має існувати на час відкриття спадщини. Особа, призначена в заповіті, не має права вимагати визнання умови недійсною на тій підставі, що вона не знала про неї, або якщо настання цієї умови від неї не залежало.

При перевірці нотаріусом виконання спадкоємцем умови, визначеної спадкодавцем у заповіті, нотаріусу повинні бути надані документи, які з безспірністю підтверджують виконання ним цієї умови.

У випадку сумнівів щодо дійсності таких документів чи їх неповноті або у разі ненадання їх спадкоємцем, нотаріус не вправі оформляти спадкові права та видавати на ім’я такого спадкоємця свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Цивільним законодавством встановлено право подружжя скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності. Таким є майно, що набуте подружжям під час шлюбу, незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Заповіт подружжя не охоплює всього майна, а стосується лише тієї його частини, яка перебуває у спільній сумісній власності подружжя, тобто придбане подружжям в період перебування у шлюбі та за спільні кошти. Особливістю вказаного різновиду заповіту є те, що в разі смерті одного з подружжя, частка у праві спільної сумісної власності переходить до другого з подружжя, який його пережив. При цьому, на майно, зазначене в такому заповіті, нотаріусом накладається заборона відчуження. І тільки після смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.

Ще одним різновидом заповіту є секретний заповіт, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Секретний заповіт подається нотаріусу особою, що його склала, у заклеєному конверті. На конверті має бути особистий підпис заповідача. Якщо підпис на конверті проставлений заповідачем не в присутності нотаріуса, заповідач повинен особисто підтвердити, що підпис на конверті зроблений ним. Про прийняття секретного заповіту на зберігання нотаріус на прохання заповідача може видати відповідне свідоцтво. У разі смерті заповідача нотаріусу подається свідоцтво про його смерть, після чого призначається день оголошення змісту заповіту. Конверт із секретним заповітом відкривається нотаріусом в присутності заінтересованих осіб та двох свідків, після чого оголошується зміст заповіту. Якщо з тексту секретного заповіту неможливо визначити справжню волю заповідача щодо розпорядження майном після його смерті, нотаріус роз’яснює заінтересованим особам їх право на тлумачення тексту заповіту. В цьому випадку спадкоємці тлумачитимуть волю спадкодавця, а не сам заповіт.

Громадянин при складанні заповіту може призначити виконавця заповіту, яким може бути фізична особа з повною цивільною дієздатністю або юридична особа. Якщо в заповіті спадкодавець зазначає спадкоємцями кількох осіб, то виконавцем заповіту може бути призначений один з них. Крім того, виконання заповіту може бути покладено на особу, яка не є спадкоємцем за заповітом.

Виконавець заповіту є гарантом здійснення волі заповідача, він забезпечує охорону прав та законних інтересів спадкоємців, інших зацікавлених осіб, здійснює управління спадщиною, тощо.

Особа може бути призначена виконавцем заповіту лише за її згодою.

У тому випадку, якщо виконавець заповіту з будь – яких причин нездатний забезпечити виконання волі спадкодавця, спадкоємці можуть у судовому порядку усунути такого виконавця від виконання заповіту.

У разі, якщо спадкодавець не призначив виконавця заповіту, якщо особа, яка була призначена спадкодавцем, відмовилась від виконання заповіту або була усунена від його виконання, спадкоємці мають право обрати виконавця з числа спадкоємців або призначити виконавцем заповіту іншу особу, що не входить до кола спадкоємців.

Коли спадкоємці не можуть дійти згоди щодо того, хто буде виконувати волю спадкодавця, то на їх вимогу виконавець заповіту призначається судом.

У випадках, коли заповідач не призначив виконавця заповіту, або виконавець відмовився від виконання своїх повноважень, або його усунено від виконання заповіту за ініціативою спадкоємців, якщо цього потребують їх інтереси виконавець заповіту може бути призначений нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

Заповідач може визначити у заповіті те майно, яке виконавець заповіту має право одержати зі складу спадщини як плату за виконання своїх повноважень. Якщо розмір плати не визначений заповідачем, він може бути визначений за домовленістю виконавця заповіту та спадкоємців, а в разі спору – судом.

Спадкоємцям надається право контролювати дії виконавця заповіту.

Цивільним кодексом України передбачено певні вимоги щодо складання та посвідчення заповіту. Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення та має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт у зв’язку з хворобою або фізичною вадою, за її дорученням заповіт у її присутності підписує інша особа. Відповідно підпис зазначеної особи засвідчується нотаріусом із зазначенням причин, з яких заповіт не може бути підписаний особисто спадкодавцем.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, що мають право вчиняти такі нотаріальні дії. До них відносяться посадові чи службові особи органу місцевого самоврядування, а також головний лікар, начальник госпіталю, директор або головний лікар будинку для осіб похилого віку та інвалідів, капітан судна, начальник експедиції, командир військової частини, з’єднання, установи або закладу, начальник місця позбавлення волі, начальник слідчого ізолятору. Вказані особи посвідчують відповідно заповіти щодо громадян, які перебувають на лікуванні в лікарнях, інших стаціонарних лікувально – профілактичних закладах, санаторіях або проживають у будинках для престарілих та інвалідів; громадян, які перебувають під час плавання на морських суднах або суднах внутрішнього плавання, що плавають під прапором України; громадян, які перебувають у розвідувальних, арктичних та інших подібних до них експедиціях; військовослужбовців та інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово – лікувальних закладах; військовослужбовців та членів їх сімей, що перебувають у пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ і військово – навчальних закладів; осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, слідчому ізоляторі.

При посвідченні заповіту вищезазначеними службовими особами (крім посадових, службових осіб органів місцевого самоврядування), а також у разі посвідчення заповіту від імені особи, яка через фізичні вади не може сама прочитати заповіт, є обов’язковою присутність не менше двох свідків. В інших випадках посвідчення заповіту при свідках відбувається за бажанням заповідача.

Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю. Не можуть бути свідками: нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт; спадкоємці за заповітом; члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.

Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. У текст заповіту заносяться відомості про їх особи.

Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Можливий варіант, коли нотаріус на прохання особи записує заповіт з його слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем та підписаний ним, про що зазначається ним перед його підписом.

Якщо особа, яка бажає укласти заповіт, за станом здоров’я не в змозі з’явитися до нотаріальної контори, вона має право запросити нотаріуса додому, де, з врахуванням вимог законодавства про нотаріат, буде посвідчено заповіт.

Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд може визнати заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Наприклад, складання заповіту під впливом насильства з боку спадкоємця. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізичні особи, які підписують заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складання заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.

Источник: <a href="http://advokat-kieva.com.ua">АДВОКАТ КИЕВ</a>

АДВОКАТ КИЕВ — ВСЕ О НАСЛЕДСТВЕ И О НАСЛЕДОВАНИИ в УКРАИНЕ ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Fri, 23 Dec 2011 06:00:00 GMT

АДВОКАТ КИЕВ — ВСЕ О НАСЛЕДСТВЕ И О НАСЛЕДОВАНИИ в УКРАИНЕ

Все, что Вам необходимо знать о наследстве

23.12.11

АДВОКАТ КИЕВ НАСЛЕДСТВО

Наследство по закону, наследство по завещанию, признание завещания недействительным, очередь наследников по закону, раздел наследственного имущества, принятие и отказ от принятия наследства

Наследственное право — это система связанных между собой гражданско-правовых норм, регулирующих порядок перехода прав и обязанностей умершего лица по праву наследования.

В Украине вопросы наследования регулируются Гражданским кодексом Украины (Книга шестая ГК Украины), Законом Украины «О нотариате", а в судебной практике применяется Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 30.05.2008 № 7 «О судебной практике по делам о наследовании".

Наследование — переход прав и обязанностей (наследства) от физического лица, которое умерло (наследодателя) к другим лицам (наследникам) — статья 1216 ГК Украины.

Наследники — это лица, приобретающие право на наследство (лица, которые являются живыми на момент открытия наследства, лица, которые были зачаты при жизни наследодателя и родившиеся после открытия наследства, а также юридические лица и государство).

В состав наследства входят все права и обязанности, принадлежавшие наследодателю на момент открытия наследства и не прекратились вследствие его смерти.

ГК Украины позволяет наследовать почти все права и обязанности, которые имел наследодатель на момент открытия наследства, кроме тех, что неразрывно связанные с личностью наследодателя.

Унаследовать можно разные вещи: недвижимость, автотранспорт, право собственности на земельный участок, право на вклады в банке, право на получение страховых выплат, право на возмещение убытков, морального ущерба и оплату неустойки, обязательство возмещения ущерба, нанесенному наследодателем и многое другое.

Нельзя унаследовать права и обязанности, неразрывно связанные с личностью наследодателя, личные неимущественные права, право на участие в обществах и право членства в объединениях граждан, если иное не установлено законом или их учредительными документами; право на возмещение вреда, причиненного увечьем или иным повреждением здоровья; права на алименты, пенсию, пособие или другие выплаты, установленные законом; (это не касается таких выплат, насчитанных наследодателю, но не полученных им при жизни, — они передаются членам его семьи, а в случае отсутствия таковых — включаются в наследство); права и обязанности лица как кредитора или должника.

Действующим законодательством Украины предусмотрено два вида наследования:

1) наследование по завещанию,

2) наследование по закону.

Завещание — личное распоряжение физического лица на случай своей смерти. Наследование по завещанию происходит в случае, если умершим лицом к смерти было составлено завещание и он является действительным. В случае его отсутствия происходитнаследование по закону.

Наследование по закону имеет место в следующих случаях:

отсутствии завещания;

признание завещания недействительным;

смерти наследников, указанных в завещании до открытия наследства или их отказа от принятия наследства;

завещателем отменено ранее составленное завещание и не оставлено нового;

завещание в судебном порядке признан недействительным;

в случае, если завещанием не охвачено всего имущества, принадлежавшего наследодателю.

При решении вопроса, кто является наследниками по закону, учитываются: семейные отношения (кровное родство), брачные отношения, усыновление (удочерение), нахождения на иждивении наследодателя.

Наследники по закону получают право на наследование поочередно. Каждая следующая очередь наследников по закону получает право на наследование в случае:

отсутствия наследников предыдущей очереди,

устранения их от права на наследование,

непринятия ими наследства или отказа от его принятия.

Законодатель также предусмотрел, что очередность получения наследниками по закону права на наследование может быть изменена нотариально удостоверенным договором заинтересованных наследников, заключенным после открытия наследства. Этот договор не может нарушить прав наследника, который не принимает в нем участия, а также наследника, имеющего право на обязательную долю в наследстве. А также, физическое лицо, являющееся наследником по закону следующих очередей, может по решению суда получить право на наследование вместе с наследниками той очереди, которая имеет право на наследование, при условии, что она в течение длительного времени заботилось, материально обеспечивало, предоставляло иную помощь наследодателю, который ввиду преклонного возраста, тяжелой болезни или увечья был в беспомощном состоянии.

ВСЕ ВОПРОСЫ О НАСЛЕДСТВЕ В ДАННОМ РАЗДЕЛЕ

Первая очередь наследников по закону —

дети наследодателя, в том числе зачатые при жизни наследодателя и родившиеся после его смерти, тот из супругов, который его пережил, и родители. Необходимо, отметить, что к наследникам относятся, также, дети рождении в незарегистрированном браке, но если отец добровольно признал свое отцовство, либо оно признано в судебном порядке. Кроме того, к детям наследодателя приравненные усыновленные дети (в случае, если усыновление было оформлено надлежащим образом решению органов опеки и попечительства). Эти дети пользуются такими же правами, как и дети, рожденные в заключенном браке.

Вторая очередь на наследование по закону

родные братья и сестры наследодателя, его бабушка и дед как со стороны отца, так и со стороны матери. Кроме того, в этой очереди могут быть отнесены наследники, если по решению суда между усыновленным и его бабушкой, дедом, братом и сестрой по происхождению сохранено правовая связь.

Третья очередь на право на наследование по закону

родные дядя и тетя наследодателя.

Четвертая очередь право на наследование по закону

лица, проживавшие с наследодателем одной семьей не менее пяти лет до времени открытия наследства.

В соответствии со ст. 3 Семейного кодекса Украины семью составляют лица, совместно проживают, связаны общим бытом, имеют взаимные права и обязанности. Однако, трудно не согласиться с теми учеными, которые считают, что отсутствие законодательного закрепления понятия «члены семьи» является следствием не понимания, кто относится к кругу наследников четвертой очереди по закону. Это в свою очередь провоцирует появление судебных разбирательств, по искам посторонних лиц «наследниками», что будут настаивать признать их членами семьи в судебном поряду.

Пятая очередь на наследование по закону

другие родственники наследодателя до шестой степени родства включительно, причем родственники более близкой степени родства отстраняют от права наследования родственников дальней степени родства. Степень родства определяется по числу рождений, которые отдаляют родственника от наследодателя. Рождение самого наследодателя не входит в это число.
«Степень родства», то есть число рождений, связывающих между собой двух лиц, находящихся в родстве.
К родственникам четвертой степени родства относятся дети родных племянников и племянниц наследодателя (двоюродные внуки и внучки) и родные братья и сестры его деда и бабки (двоюродные дед и бабка).
К родственники пятой степени родства — дети его двоюродных внуков и внучек (двоюродные правнуки и правнучки), дети его двоюродных братьев и сестер (двоюродные племянницы и племянники), дети его двоюродных дедов и бабок (двоюродные дяди и тети).
Родственники шестой степени родства это — дети его двоюродных правнуков и правнучек (двоюродные праправнуки и праправнучки), дети его двоюродных племянников и племянниц (троюродные внуки и внучки), дети его двоюродных дядей и теток (троюродные братья и сестры).
В пятую очередь право на наследование имеют родственники четвертой — шестой степени родства, если отсутствуют наследники первых четырех очередей (родственники более близкой степени родства отстраняют от права наследования родственников дальней степени родства). Кроме того, в пятую очередь право на наследование по закону получают иждивенцы наследодателя, которые не были членами его семьи. Иждивенцем считается несовершеннолетнее или нетрудоспособное лицо, которое не было членом семьи наследодателя, но не менее пяти лет получало от него материальную помощь, которая была для него единственным или основным источником средств к существованию.

Право представления.

В круг лиц, которые становятся наследниками по праву представления относятся: внуки, правнуки, прабабушка, прадед, племянники, двоюродные братья и сестры наследодателя.
Наследование по праву представления происходит в случае, если на время открытия наследства не осталось в живых соответствующего родственника (выше упомянутых лиц), должен, быть владельцем части наследственного имущества, которая принадлежала ему по закону:
внуки, правнуки наследодателя наследуют ту долю наследства, которая причиталась бы по закону их матери, отцу, бабушке, деду, если бы они были живыми на время открытия наследства;
прабабушка, прадед наследуют ту долю наследства, которая принадлежала по закону их детям (бабке, деду наследодателя), если бы они были живыми на время открытия наследства;
племянники наследодателя наследуют ту долю наследства, которая причиталась бы по закону их матери, отцу (сестре, брату наследодателя), если бы они были живыми на время открытия наследства; — двоюродные братья и сестры наследодателя наследуют ту долю наследства, которая причиталась бы по закону их матери, отцу (тете, дяде наследодателя), если бы они были живыми на время открытия наследства. Если наследование по праву представления осуществляется несколькими лицами, доля их умершего родственника делится между ними поровну. При наследовании по прямой нисходящей линии право представления действует без ограничения степени родства.

Также, необходимо отметить относительно размера доли в наследстве наследников по закону.
По общему правилу, доли в наследстве каждого из наследников по закону являются равными.
О том, есть случаи, когда наследники по устному соглашению между собой, могут изменить размер доли в наследстве кого-то из них, если это касается движимого имущества.
Также, наследники по письменному соглашению между собой, удостоверенной нотариусом, если это касается недвижимого имущества или транспортных средств, могут изменить размер доли в наследстве кого-то из них. Как, уже упоминалось, все явления, описанные в данной статье урегулированы действующим Гражданским кодексом Украины 2004 года и при решении любых вопросов, относительно наследства, возникающие после вступления его в силу не будет проблемы в выборе норм права.
Однако, на практике возникают некоторые вопросы, а именно, что делать, если наследодатель умер в 2001 году или в 2003 году (до вступления ГК Украины 2004 года в силу)? Какое законодательство применять?
Согласно пунктам 1 и 4 Заключительных и переходных положений ГК Украины 2004 года этот Кодекс вступил в силу с 1 января 2004 года и применяется к гражданским отношениям, возникшим после вступления его в силу. К правоотношениям, возникшим до вступления в силу ГК Украины 2004 года применяются нормы Гражданского кодекса РСФСР 1963 года.
В некоторых случаях в соответствии с пунктом 5 положений ГК Украины 2004 года, правила книги шестой, данного Кодекса, применяются также к наследству, которое открылось, но не было принято никем из наследников до вступления в силу.

Источник: <a href="http://advokat-kieva.com.ua">АДВОКАТ КИЕВ</a>

АДВОКАТ КИЇВ - ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ (ПОЖИЗНЕННОЕ СОДЕРЖАНИЕ) ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Thu, 22 Dec 2011 06:00:00 GMT

АДВОКАТ КИЇВ - ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ (ПОЖИЗНЕННОЕ СОДЕРЖАНИЕ)

Виникнення та зміст права приватної власності на будинок (квартиру) при підписанні договору довчного утримання. Правове регулювання правовідносин за такими договорами. Особливості розірвання та припинення договору.

22.12.11

АДВОКАТ КИЇВ – Особливості посвідчення договору довічного утримання (догляду).

Що таке договір довічного утримання

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (стаття 744 Цивільного кодексу України (далi — ЦК).

Форма договору довічного утримання

Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Якщо за договором довічного утримання (догляду), за яким передається набувачеві у власність нерухоме майно, він підлягає державній реєстрації (стаття 745 ЦК). У випадку недодержання встановленої форми укладення договору довічного утримання (догляду) він вважається недійсним.

Коли виникають права та обовязки у набувача та відчужувача за договором довічного утримання

Момент виникнення прав та обов’язків між сторонами, передбачених договором утримання (догляду), настає з нотаріального посвідчення договору. У цей момент також виникає i право власності у набувача щодо майна, яке йому передасться за договором, окрім нерухомого майна, виникнення права власності щодо якого чинне законодавство пов’язує з державною реєстрацією правочину (ст. 334 ЦК). Право власності на майно, яке підлягає державній реєстрації, повинно бути зареєстровано у відповідному Бюро технічної інветаризації та реєстрації прав власності на майно, про що у договорі здійснюється відповідний запис.

Особливості договору довічного утримання

Майно переходить у власність набувача, проте розпоряджатися таким майном набувач за життя вiдчужувача не зможе, оскільки при посвідченні договору довічного утримання (догляду) накладається заборона відчуження майна в установленому порядку, про що робиться напис на всіх примірниках договору (стаття 73 Закону України «Про нотаріат»);
Зобов’язання набувача мають особистісний характер, оскільки встановлюються щодо конкретно визначеної фізичної особи;
Договір довічного утримання може бути укладений на користь третьої особи (утриманця), якій набувач повинен надати довічне утримання та догляд;
Вказаний договір, як правило, носить тривалий характер та вимагає від набувача постійного і систематичного виконання своїх обов’язків.

Що може бути передано у власність за договором

Житловий будинок або його частина.
Квартира або її частина.
Інше нерухоме майно (земельна ділянка, садовий будинок, дача, гараж, нежитловий будинок, нежитлове приміщення, виробничий комплекс, рухоме майно, на яке поширюється режим нерухомого майна, тощо).
Рухоме майно, що має значну цінність. Законодавство не встановлює вартісного вираження значної цінності такого майна або приблизного переліку таких речей. Таким рухомим майном можуть бути: транспортні засоби, антикварні речі, твори мистецтва, культурні цінності, коштовності, колекції з перелічених предметів, обладнання, цінні папери, нематеріальні активи, у тому числі об’єкти права інтелектуальної власності тощо.

Якими є істотні умови договору довічного утримання (догляду)

1) найменування (назву), місце проживання сторін (місцезнаходження сторін), ідентифікаційний номер — для фізичних осіб та ідентифікаційний код за даними ЄДРПОУ — для юридичних осіб;
2) предмет договору довічного утримання (житловий будинок, квартира або її частина, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність);
3) відомості про документ, що підтверджує право власності на відчужуване за договором майно;
4) вартісна оцінка майна, що відчужується за договором. Оцінка вартості відчужуваного майна визначається за згодою сторін.
При встановленні оцінки вартості нерухомого майна, що є предметом договору, необхідно виходити з того, що вона не може бути меншою за інвентаризаційну оцінку такого майна, визначеною технічною документацією бюро технічної інвентаризації, відповідним органом державного земельного кадастру;
5) розмір (вартість) та форма надання утримання та (або) догляду, періодичність виконання обов’язків набувача. В договорі може бути вказано: коли саме, з якою періодичністю набувач повинен здійснювати надання допомоги на користь відчужувача майна;
6) строк чинності договору (термін дії договору довічного утримання (догляду);
7) місце виконання договору. Якщо ж місце виконання зобов’язання не встановлено у договорі, то виконання провадиться (за зобов’язаннями про передавання нерухомого майна) за місцезнаходженням такого майна;
8) у разі зобов’язання набувача забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання (догляду), у тексті договору зазначається конкретно визначена частина помешкання, у якій відчужувач або третя особа має право проживати;
9) чiтко встановленi права та обов’язки сторiн та інші умови, встановлені за домовленістю сторін договору;
10) умови та підстави припинення чи зменшення обсягу обов’язків набувача перед відчужувачем; підстави та порядок розірвання договору довічного утримання (догляду),
11) момент виникнення права власності на майно, передане за договором;
12) відомості щодо забезпечення виконання договору (накладення заборони відчуження на майно).

Які права за договором довічного утримання (догляду) має відчужувач

визначити умови забезпечення його житлом, зокрема у будинку (квартири), що ним передано набувачу за договором;
визначити всі види матеріального забезпечення, догляду (опікування), які надаватиме йому або третій особі набувач.
вимагати виконання умов договору з надання утримання (догляду), у тому числі безпосередньо набувачем;
у разі потреби має право порушувати питання про заміну майна, переданого за договором довічного утримання (догляду), на іншу річ;
розірвати договір у разі неналежного виконання набувачем своїх зобов’язань у судовому порядку.
Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути лише повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа (ч. 2 ст. 746 ЦК).
Набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду) з моменту посвідчення такого договору або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір довічного утримання (догляду) підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Набувачами можуть бути декілька осіб. В такому випадку виконувати обов’язки за договором вони будуть солідарно. Відповідно, солідарною буде і відповідальність набувачів у разі не виконання умов договору.

Які права за договором довічного утримання (догляду) має набувач:

— здійснювати право володіння та користування таким майном, якщо договором не передбачено інше;
— якщо договір укладено на утримання кількох осіб — спiввласникiв майна, що було передане набувачеві, у раз смерті одного з них, набувач має право на зменшення обсягу зобов’язань щодо утримання вiдчужувача (iв) (абз. 2 ч. 1 а. 747 ЦК);
— за взаємною згодою з вiдчужувачем набувач має право вирішити питання про заміну переданого йому за договором майна на іншу річ. Заміна речі повинна відбуватися на підставі внесення змін до договору довічного утримання (догляду) з дотриманням вимог до форми цього договору;
— набувач має право визначити у заповіті спадкоємців щодо майна, яке передане йому за договором довічного утримання (до них також перейдуть його зобов’язання за цим договором);
— набувач має право на розірвання договору.

Які обов’язки в договорі довічного утримання (догляду) покладаються на набувача

забезпечувати вiдчужувача або третю особу (утриманця) відповідно до умов договору матеріальним утриманням та (або) доглядом (опікуванням) довічно;
забезпечувати вiдчужувача або третю особу (утриманця) житлом;
у разі смерті вiдчужувача (чів) поховати його (їх). Якщо договір укладено вiдчужувачем на користь третьої особи, цей обов’язок може бути покладено на набувача щодо третьої особи (утриманця) за домовленістю сторін.
Набувач не має права за життя вiдчужувача передавати його у власність іншій особі на підставі будь-якого правочину (крім заповіту), укладати щодо нього договір іпотеки (застави). На таке майно за життя вiдчужувача не може бути звернене стягнення. Втрата, знищення або пошкодження майна, переданого за договором набувачу, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов’язків перед вiдчужувачем.

Заміна набувача за договором довічного утримання (догляду).

Статтею 752 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі неможливості подальшого виконання фізичною особою обов’язків набувача за договором довічного утримання (догляду) з підстав, що мають істотне значення, обов’язки набувача можуть бути передані за згодою відчужувача члену сім’ї набувача або іншій особі за їхньою згодою.
Таким чином, при вирішенні питання про заміну набувача пріоритет мають члени його родини. Інша особа може стати набувачем лише за згодою відчужувача і первісного набувача.
Відмова відчужувача у наданні згоди на передання обов’язків набувача за договором довічного утримання (догляду) іншій особі може бути оскаржена до суду. У цьому разі суд бере до уваги тривалість виконання договору та інші обставини, які мають істотне значення.

Підстави та правові наслідки припинення договору довічного утримання (догляду).

У відповідності до статті 755 ЦК договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду:
– на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини;
– на вимогу набувача.
Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.

Припинення договору довічного утримання (догляду).

У разі смерті вiдчужувача (або третьої особи) припинення договору оформлюється нотаріусом, який посвідчив договір довічного утримання (догляду).
Для цього набувач подає свідоцтво про смерть та примірники договору. Нотаріус знімає заборону шляхом вчинення відповідного посвідчувального напису на всіх примірниках договору.
У разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.
У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.
Припинення договору у цьому випадку оформлюється за заявою зацікавленої особи — сторони договору та на підставі рішення суду про розірвання договору довічного утримання (догляду).
Статтею 757 ЦК встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) можливий перехід обов’язків набувача у разі його смерті до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем.
У разі смерті фізичної особи — набувача за договором довічного утримання (догляду) при відсутності у неї спадкоємців або при відмові їх від договору довічного утримання (догляду) нотаріус за письмовою заявою відчужувача припиняє дію цього договору, про що на всіх його примірниках робить відповідний напис.
Відчужувачу повертається приєднаний до примірника договору довічного утримання (догляду) первинний правовстановлювальний документ на майно або його дублікат, який міститься у справах нотаріуса. Разом з листом нотаріуса про припинення дії договору довічного утримання (догляду) цей правовстановлювальний документ (або його дублікат) подається відповідному реєструвальному органу для перереєстрації.
У разі припинення юридичної особи — набувача з визначенням правонаступників до них переходять права та обов’язки за договором довічного утримання (догляду). У разі ліквідації юридичної особи — набувача право власності на майно, передане за договором довічного утримання (догляду), переходить до відчужувача (стаття 758 ЦК). У разі ліквідації юридичної особи — набувача, за умови відсутності у неї правонаступників, нотаріус на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та письмової заяви відчужувача, припиняє дію договору довічного утримання (догляду) та повертає відчужувачу первинний правовстановлювальний документ.

Источник: <a href="http://advokat-kieva.com.ua">АДВОКАТ КИЕВ</a>

КАК НАЙТИ ХОРОШЕГО АДВОКАТА ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Wed, 30 Nov 2011 06:00:00 GMT

КАК НАЙТИ ХОРОШЕГО АДВОКАТА

ХОРОШИЙ АДВОКАТ — КРИТЕРИИ ВЫБОРА

30.11.11

КАК НАЙТИ ХОРОШЕГО АДВОКАТА

Начиная с брежневских времен большинство советских граждан не имело ни малейшего представления о суде, в основном черпая впечатления из популярных детективов, да сцен из любимых фильмов, вроде «Мимино» и «Следствие ведут знатоки». Те мирные времена давно прошли. Широкое появление правоотношений собственности породило огромное количество гражданских споров, а несоответствие между Гражданским и Уголовным кодексами привело к тому, что попасть за решетку по уголовному обвинению стало невиданно просто. Социальная напряженность, обнищание населения, чрезмерное количество правоохранительных органов, безработица, коррупция и многие другие факторы также не способствуют снижению количества заключенных. Всегда не лишне помнить, о том что, оказавшись в ненужное время в ненужном месте, именно Вы может стать обвиняемым. И не следует думать, что все суды похожи на популярную передачу «Час суда» и горят желанием навести справедливость и оправдать невиновного. В российском судопроизводстве наиболее универсальное правило сформулировал еще Остап Бендер: «спасение утопающих – дело рук самих утопающих».

Суд – это поединок, в котором против Вас играют люди, знающие закон, а Вы – нет. Поэтому, если желаете победить (или хотя бы выйти с наименьшими потерями из поединка) или сами изучайте законы, или приглашайте грамотного защитника. К сожалению, некомпетентных, а часто и откровенно ничего не делающих, но требующих немалые деньги адвокатов хватает. Помогает им в их деятельности и то, что люди часто просто не знают к кому обратиться, и то, что клиенты не знают своих прав и просто не подозревают, как именно отличить хорошего адвоката от плохого.

Адвокатов сейчас очень много и становиться все больше и больше, и практически любой будет утверждать, что именно он предоставит Вам наиболее квалифицированную юридическую помощь. Плохой адвокат в первую очередь будет рассказывать, какой он хороший и Ваша задача выбрать действительно достойного защитника.

Я постараюсь в этой статье дать основные критерии как найти хорошего адвоката и сделать правильный выбор. Как и во многих других случаях оказалось проще и легче написать, как определить адвоката плохого. Отсеивайте всех подпадающих под плохие критерии защитников и в итоге останется имено хороший адвокат или, по крайней мере, наиболее близкое к нему приближение.

1. Адвоката рекомендует следователь или дознаватель.

Мне встречалась пара случаев, когда именно следователь порекомендовал своему подследственному адвоката, которые оказались действительно хорошими и сумели отбить большую часть обвинения, в итоге сведя его к гораздо менее тяжким статьям. Подзащитные были действительно довольны этими адвокатами, утверждая, что они сделали просто невозможное, соответственно и к следователям они искреннюю признательность испытывали.

Однако не зря говорят, что исключения только подтверждают правила. Во всех остальных случаях тот адвокат, которого предлагает следователь, будет удобен именно ему, а никак не Вам. Если адвоката предлагает следователь, значит, он уверен, что защитник не доставит ему проблем и неудобств. Мало того, не исключена возможность того, что такой адвокат будет работать фактически на следователя за Ваши же деньги. Сколько я знаю случаев, когда такой адвокат убеждал подписать своего клиента обвинения, согласиться со статьей, не писать жалобу, действуя во вред интересам подзащитного.

2. Адвокат, представительство которого находится в здании суда.

Выбор весьма не однозначный. Такой адвокат, как правило, прекрасно знает судей и прокуроров, вхож во все кабинеты суда и может неформально договориться о снижении срока наказания или о переквалификации обвинения на другую статью. В гражданском деле такой адвокат может пролоббировть ваш интерес. Однако с другой стороны такой адвокат дорожит выгодным местом, и не будет создавать затруднений для судьи. Поэтому ждать того, что такой адвокат будет биться за интересы клиента не стоит. В том случае, если судья или прокурор не пойдут полюбовно на снижение срока, защитник предпочтет с ними согласиться.

3. Бесплатный адвокат, работающий по назначению следователя или суда.

Тоже знаю несколько случаев, когда бесплатный адвокат сделал все, чтобы оправдать клиента, но в целом, рассчитывать на это не стоит. По закону любой человек имеет право на бесплатного адвоката. Но есть несколько неприятных моментов:

Часто такой адвокат имеет низкую квалификацию или только недавно окончил институт и практики у него, что называется, никакой.
Оплачивается такой адвокат довольно низко, поэтому и рвения особого не проявляет.
Ссориться со следователем такой адвокат не желает, вникать в дело тоже, поэтому зачастую поддерживает интересы не столько клиента, сколько следователя, в упор не замечая нарушений и убеждая подзащитного соглашаться со всем, что следователь скажет.
И, наконец, самое интересное, что не такой уж он и бесплатный, бесплатный адвокат. Мало кто знает, что в случае Вашего проигрыша суд может возложить судебные издержки по Вашей защите на Вас. То есть адвокату платят из государственного бюджета, а потом эти потери требуют компенсировать. Вот, например, можете посмотреть письмо с комментариями по этому поводу от растерянной возложенными издержками (и немалыми – 77 тыс. ) жены одного из подсудимых. Полностью бесплатным адвокат будет лишь в том случае, если Вы от него официально отказались, а Вам его все равно назначили или с Вас просто нечего взять.

Поэтому будьте осторожны в ситуации, когда Вы вынуждены отказаться от услуг адвоката по причине нехватки денежных средств, и он предлагает подписать согласие его о работе по назначению следователя или суда.

4. Специализированный адвокат.

Лучше не брать адвоката, который готов браться за все подряд. Область права очень обширна и можно знать либо очень хорошо узкую область либо поверхностно очень широкую. Законодательная база изменяется в буквальном смысле стремительно, постоянно выходят новые законы, меняются старые, появляются подзаконные акты, приказы, распоряжения, письма, инструкции. Все это необходимо знать. Есть, конечно, электронные справочные системы по праву, такие как Консультант, но лучше довериться специалисту. Поэтому узнайте, в каких именно кодексах и юридических вопросах разбирается адвокат. Хороший адвокат этого никогда скрывать не будет, если у него есть сайт, то такая информация должна быть представлена там. Если Вы обратились в адвокатскую контору, то, скорее всего, там есть специалисты в различных областях права, но необходимо проверить наличие специалиста и в этом случае.

5. Известный адвокат и хороший адвокат.

Адвокат знаменитый – это еще не значит, что он хороший. Скорее это значит, что в прошлом он вел дела, которые привлекли внимание СМИ и общественности, поэтому он и стал узнаваемым. Известность адвоката может сыграть как положительную (привлечение внимания общественности и СМИ) сторону, так и отрицательную (настроенность против защитника суда, чрезмерные ожидания от адвоката). Важна не известность адвоката, а то, как тщательно он изучит дело, сколько времени потратит на защиту. Иной купающийся в лучах славы защитник столько времени расходует на публичные мероприятия, что времени заниматься Вами у него недостанет. Ко всему прочему, подумайте, хватит ли у Вас денег оплачивать такую «звезду»?

6. Образование, полученное в престижном университете.

Это, конечно, хорошо и даже очень, но в любом месте есть те, кто учится хорошо и те, кто учится плохо. Поэтому само по себе престижное место учебы ничего не значит. Я знал одного защитника-самоучку, который, тем не менее, добивался положительных результатов там, где признавали поражение адвокаты с немалым опытом. Важно, сколько у адвоката выигранных дел, и по каким статьям. Ориентируйтесь в первую очередьна это. Лучшим решением будет попросить предоставить адвоката примеры нескольких дел по сходным обвинениям, которые он вел. Но только именно по сходным, а не по любым другим. Если адвокат отказывается вести подобные разговоры, не хочет представить документы, то это серьезный знак к тому, чтобы с ним дела не вести.

7. Умение говорить и писать.

Замечайте, насколько правильно адвокат строит фразы. Косноязычный защитник в суде понимания, скорее всего, не найдет. Важно и как он пишет. Плохо составленный документ труден для чтения сам по себе, а грамматические и орфографические ошибки могут вызвать негативное отношение судьи к неграмотному адвокату, а значит и к его подзащитному. Адвокат должен выражаться грамотно, понятно, не использовать ненормативной лексики – ему это не к лицу. Грамотный адвокат – Ваше лицо в суде.

8. Гарантия успеха.

Худшим решением будет нанять адвоката, который едва ознакомившись с делом, изначально гарантирует полный успех. Бывают, конечно, дела, по которым видно сразу, что оно выигрышное, но полную гарантию дает только страховой полис, как говаривал незабвенный Остап. Всегда есть возможность незапланированного развития событий. Особенно это характерно для уголовных дел. Я немало встречал случаев, когда адвокат обещал полное оправдание или условное наказание. Однако затем он переставал что-либо делать, начинал говорить про то, что суд уже давно принял решение, сделать ничего нельзя и т. п., деньги при этом он продолжал брать без стеснения, получая их фактически не за работу по защите, а просто за присутствие. На сам суд он вообще мог «заболеть», так что родственикам подсудимого приходилось срочно искать уже другого защитника или просто отсиживал судебные заседания без малейшей попытки повлиять на судьбу клиента.

Мой совет не брать адвоката, который обещает слишком много и немедленно гнать такого, который бьет баклуши. Он их бьет за Ваши кровные.

9. Понимание сути.

Адвокат должен Ваше дело понимать. Важно, чтобы он внимательно Вас выслушивал, задавал уточняющие вопросы, записывал то, что кажется ему важным. Если адвокат отмахивается от подробностей – это не дело. Важно и то, чтобы адвокат готов был объяснить любой интересующий Вас вопрос по Вашему делу. Грамотный и разбирающийся в вопросе человек всегда сможет хотя бы поверхностно растолковать профану суть. И только профан же станет изображать из себя великого гуру, не желающему осветить недостойным истину.

10. Оплата услуг адвоката.

К сожалению услуги хорошего адвоката хорошо и стоят. Если Вы способны оплатить услуги адвоката, то скупиться не стоит, рискуете потерять намного больше. Это касается как уголовных дел, так и имущественных споров.

С другой стороны, ищите адвоката в той ценовой категории, которую можете себе позволить и исходите при этом из цены самого вопроса. Если дело простое, то и адвоката можно взять с меньшим опытом и более дешевого, а вот если вопрос важный, то торг может быть и не уместным.

Источник: <a href="http://www.vturme.ru/view_post.php?id=31">Автор: Андрей</a>

АДВОКАТ КИЕВ - ПРЕТЕНЗИЯ В СТРАХОВУЮ КОМПАНИЮ КИЕВА ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Mon, 28 Nov 2011 06:00:00 GMT

АДВОКАТ КИЕВ - ПРЕТЕНЗИЯ В СТРАХОВУЮ КОМПАНИЮ КИЕВА

28.11.11

АДВОКАТ КИЕВ – Претензия в страховую компанию

Рассмотрим наиболее типичные случаи, при наступлении которых составляется претензия к страховой компании:
Страховая отказала в выплате страхового возмещения;
Страховщик снизил размер страхового возмещения;
Страховая затягивает с выплатой страхового возмещения.

Данные виды отказа распространены по такому виду страхования, как КАСКО.

Отказ страховой компании в выплате возмещения —

представляет собой самое распространенное из видов отказов страховых компаний и является основанием для подачи досудебной претензии в страховую компанию. Как правило, страховая компания мотивирует отказ в выплате возмещения нарушением с Вашей стороны договора страхования, а также многочисленными пунктами правил страхования и законодательством РФ.

Согласно собранному и обобщенному нашими специалистами опыту, зачастую отказы в выплате страхового возмещения носят безосновательный характер. Если Вы подозреваете, что страховщик Вас обманывает, тем самым ущемляя Ваши права, то необходимо запустить процедуру досудебного разбирательства.

Весомым аргументом при отказе страхователю в выплате страхового возмещения в последнее время является ЗАКЛЮЧЕНИЕ трасологической экспертизы. Самым распространенным выводом в данной экспертизе звучит примерно следующим образом: «Повреждения получены при иных обстоятельствах, чем заявлено страхователем».

На основании этого «заключения» страховая компания отказывает Вам в выплате, ссылаясь на пункт правил, согласно которому Вы обязаны были сообщить достоверные сведения относительно наступившего страхового случая. Согласитесь Вы заплатили страховую премию по КАСКО равной или меньше полученному убытку, а страховая компания Вам отказывает!

Наши рекомендации:

А) В данном случаем рекомендуем подавать иск к страховой компании;

Б) Советуем обратиться к специалистам, оспорить трасологическую экспертизу без знаний тонкостей этого процесса сложно!

В любом случае за вами остается право согласиться с доводами, указанными в ответе страховой или оспорить их.

Страховая затягивает с выплатой страхового возмещения

Страховая компания в данном случае предлагает Вам собрать справки, по телефону сообщает и ссылается на различные обстоятельства, которые затягивают выплату страхового овзмещения

Наши рекомендации:

А) Подготовить претензию в страховую компанию по каско с указанием возможных как правовых, так и материальных последствий для страховой компании.

Составление претензии в страховую компанию представляет собой до судебный способ урегулирования страхового спора, который основан на отказе в выплате страхового возмещения.

Образец досудебной претензии к страховой компании.

При составлении претензии необходимо указать следующую информацию:

1) Верхняя часть претензии – здесь указывается, кому адресована претензия ФИО руководителя страховой компании или ФИО начальника отдела урегулирования убытков, адрес и реквизиты страховой компании.

2) В «теле» претензии необходимо указать на обстоятельства страхового события, включая время и дату его наступления. Также здесь указываются основания, по которым Вы получили отказ в выплате страхового возмещения.

3) В заключительной части делается акцент на пунктах правил страхования и нормах действующего законодательства. Это необходимо для подтверждения ваших доводов о безосновательном отказе страховой. После заполнения претензии, она направляется в адрес страховой компании.

Как показывает практика в обосновании Ваших требований к претензии лучше приложить Отчет о проведеннной независимой экспертизы с оценкой стоимости восстановительного ремонта.

Источник: <a href="http://advokat-kieva.com.ua/">ЮК АДВОКАТ-КИЕВ</a>

АДВОКАТ КИЕВ - ВЗЫСКАНИЕ ДЕНЕГ СО СТРАХОВОЙ КОМПАНИИ КИЕВА ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Mon, 28 Nov 2011 06:00:00 GMT

АДВОКАТ КИЕВ - ВЗЫСКАНИЕ ДЕНЕГ СО СТРАХОВОЙ КОМПАНИИ КИЕВА

28.11.11

АДВОКАТ КИЕВ – ВЗЫСКИВАЕМ СТРАХОВОЕ ВОЗМЕЩЕНИЕ. ИСК К СТРАХОВОЙ КОМПАНИИ.

К сожалению, на украинском рынке страхования не редки случаи, когда страховые компании безосновательно отказывают в возмещении страховых выплатах, недоплачивают размер страхового возмещения, либо могут спокойно проигнорировать и законные сроки и полный пакет поданных клиентом документов для страховых выплат.

ВОТ ОСНОВНЫЕ ПРАВИЛА ДЛЯ ТОГО, ЧТОБЫ ПОЛУЧИТЬ СТРАХОВЫЕ ВЫПЛАТЫ ПО ДТП.

ОБЯЗАТЕЛЬНО НУЖНО СРОЧНО ПОЗВОНИТЬ В СТРАХОВУЮ КОМПАНИЮ И СООБЩИТЬ О СТРАХОВОМ СОБЫТИИ. ( В ДОГОВОРЕ ПРОПИСАН СРОК – 1, 2 или 3 дня).

Несмотря на то, что позвонили в страховую компанию, сообщили о случившемся ДТП, чем собственно и выполнили условия страхового договора, все равно обязательно сделайте еще и письменное уведомление (вначале телеграммой, а потом письмом, но только не по сети интернет.).

зарегистрировать в страховой компании (обязательно уведомление). Срок, в который вы должны сообщить в страховую компанию указан в договоре страхования, и, как правило, не более 2-3 рабочих дней.

ВСЕ ДОКУМЕНТЫ И ПЕРЕПИСКУ СО СТРАХОВОЙ КОМПАНИЕЙ СЛЕДУЕТ РЕГИСТРИРОВАТЬ.

На всех документах, которые Вы направляете в страховую или передаете лично записывайте исходящий и входящие номера и даты или попросите сделать копию с входящим номером сотрудников страховой компании, не стесняйтесь спросить фамилию и должность сотрудника, который принял Ваши документы. Оставляйте у себя копии всего, что сдаете в страховую ( если отправили по почте, отправляйте с описью)

СТРОГО СОБЛЮДАЙТЕ ПЕРЕЧЕНЬ ДОКУМЕНТОВ, КОТОРЫЕ НЕОБХОДИМО ПОДАТЬ В СТРАХОВУЮ КОМПАНИЮ

Внимательно прочитайте Ваш договор, там, как правило записаны следующие требования для КАСКО:

письменное уведомление о наступлении страхового события (подается в указанный в договоре страхования срок);
первичная справка ГАИ (выдается на месте ДТП инспектором ГАИ, в ней указывается перечень полученных повреждений);
пояснения водителя об обстоятельствах ДТП, информация о других участниках ДТП (ФИО, адрес проживания, марка/модель/номерной знак автомобиля, контактный телефон и номер полиса ОСАГО);
копия договора страхования;
копия паспорта страхователя, копия справки о присвоении идентификационного номера;
копия свидетельства о регистрации транспортного средства (техпаспорт);
копия водительского удостоверения (водителя, который в момент ДТП был за рулем);
счет СТО или отчет об оценке автомобиля (если имеется);
расширенная справка ГАИ (справка ф. №2);
заявление о выплате страхового возмещения с указанием способа (наличный или безналичный) и реквизитов получателя (лично или на счет СТО);
письмо банка с указанием способа выплаты страхового возмещения (если автомобиль находится в кредите и банк – выгодоприобретатель).

КОНТРОЛИРУЕМ СРОКИ ДЛЯ ВЫПЛАТЫ СТРАХОВОГО ВОЗМЕЩЕНИЯ

Не забывайте контролировать срок оформления документов для страховых выплат. Срок, в течение которого должна быть получена страховая выплата указан в договоре. Исчисляется он со следующего дня, когда вы подали последний, предусмотренный договором документ. ОСАГО выплаты производятся в течение 30 календарных дней после получения всех документов. Ничего страшного не произойдет, если Вы напишите запрос в страховую компанию с просьбой подтвердить, что все документы, предусмотренные договором страхования, вами поданы.

СРОКИ ДЛЯ СТРАХОВЫХ ВЫПЛАТ НАРУШЕНЫ, А СТРАХОВАЯ НЕ ТОРОПИТСЯ.

Если прошел срок для страхового возмещения, установленный договором, сразу же направляйте претензию рекомендованным письмом в страховую компанию и копию второму адресату – Госфинуслуг (контролирующий орган страховых компаний), Моторное (транспортное) страховое бюро (если невыплата по ОСАГО).

Дайте только 7-ми дневный срок страховой компании, сославшись на ст. 530 Гражданского кодекса Украины.

СТРАХОВАЯ КОМПАНИЯ ПРОДОЛЖАЕТ ИГНОРИРОВАТЬ СТРАХОВУЮ ВЫПЛАТУ

На этом этапе необходимо подать жалобу, указав, что Вами было сделано все вышеперечисленное и подкрепив жалобу копиями документов – в

– Государственную комиссию по регулированию рынков финансовых услуг (Госфинуслуг)

МТСБУ (Моторное (транспортное) страховое бюро Украины) , если вам не выплачивают возмещение по ОСАГО.

ДОКУМЕНТЫ В СТРАХОВУЮ КОМПАНИЮ ОТПРАВЛЕНЫ, СРОК ДЛЯ СТРАХОВОЙ ВЫПЛАТЫ ЗАКОНЧИЛСЯ, НА ЖАЛОБЫ ОТВЕТ НЕ ПОЛУЧЕН – ПОДАЕМ В СУД НА СТРАХОВУЮ КОМПАНИЮ

Если Вы располагаете временем и сумма страховой выплаты незначительная, то можете обратиться в суд самостоятельно. На любом сайте можно составить вполне приличное исковое заявление ( можно его откорректировать у юриста – примерно за 150 грн). Если речь пойдет о суммах в размере от 40000 грн и более, Вы должны понимать, что страховая компания обладает гораздо большими финансовыми возможностями, опытом и помощью специалистов, нежели Вы, как клиент. Поэтому, решив обращаться в суд нужно найти адвоката – именно специалиста в спорах о возмещении страховых выплат для того, чтобы взыскать страховое возмещение, моральный ущерб, размер пени, инфляционные выплаты, оплату правовой помощи адвоката, другие расходы, предусмотренные Законами Украины о страховании.

АДВОКАТ КИЕВ – АДВОКАТ ПО СТРАХОВЫМ ВЫПЛАТАМ – МЫ ПОМОГАЕМ ПОЛУЧИТЬ СТРАХОВУЮ ВЫПЛАТУ В СРОК! те. 3618792, 0677489496

Источник: <a href="http://advokat-kieva.com.ua/">ЮК АДВОКАТ-КИЕВ</a>

АДВОКАТ КИЕВ — КАК ПРАВИЛЬНО ЗАСТРАХОВАТЬСЯ — СОВЕТЫ АДВОКАТА ПО СТРАХОВАНИЮ ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Mon, 28 Nov 2011 06:00:00 GMT

АДВОКАТ КИЕВ — КАК ПРАВИЛЬНО ЗАСТРАХОВАТЬСЯ — СОВЕТЫ АДВОКАТА ПО СТРАХОВАНИЮ

28.11.11

ОТВЕТ НА ВОПРОС «КАК ПРАВИЛЬНО ЗАСТРОХОВАТЬСЯ?»

Чтобы правильно ответить на вопрос «Как правльно застроховаться?» необходимо рассмотреть типичный страховой случай по КАСКО.

СТРАХОВОЙ СЛУЧАЙ

При наступлении страхового случая, обязательно нужно четко выполнить все обязательства, возложенные на Вас договором страхования. Как правило, это обязательства по:
предприятию всех возможных мер по предоставлению первой помощи потерпевшим и спасении имущества для уменьшения убытков;
своевременное информирование компетентних органов (МВД, ГАИ, МЧС, Пожарной охраны) и аварийных служб о наступлении страхового случая и получение справок из вышеуказанных органов и служб о фиксации наступления страхового случая с указанием факта и времени обращения, а также факта, времени и обстоятельств наступления страхового случая;
уведомление Страховщика о страховом случае, согласно условий договора страхования;
предоставление транспортного средства на осмотр Страховщиком;

После того, как Вы совершите все вышеперечисленные действия, Вам прийдется собрать и предоставить в страховую компанию все необходимые документы, согласно условий договора, для подтверждения наступления страхового случая и размера ущерба. Размер ущерба (убытков) для выплаты страхового возмещения определяется путем согласования со Страховщиком. При этом, зачастую в договоре страхования Страховщик указывает не один, а несколько путей определения размера материального ущерба и соответственно размера страховой выплаты. И каждый из указанных в договоре страхования путей определения размера страхового возмещения не является взаимозаменяющим, а обязательным и таким, который определяется Страховщиком самостоятельно, но при участии Страхователя.Что, по сути, не дает Вам никаких полномочий, а только право быть информированным.

Соответственно, если Вы, не дождавшись решения страховой компании о том, какой именно путь ждет Вас в определении размера страховой выплаты, принялись за ремонт своего автомобиля – Вас ждет отказ в выплате страхового возмещения. И не стоит жаловаться, что Страховая не выплачивает, так как Вами железно нарушили условия договора и страховая имеет право не платить. Судебная перспектива такого дела пререшена.

Для того, что страховая выплата по Каско все же была произведена, Страховая компания обязана определить и утвердить размер причиненного Вам материального ущерба при ДТП.

Размер материального ущерба определяется таким образом:

На основании Акта экспертизы, который составляется оценщиком (експертом) в следствии осмотра поврежденного автомобиля и обязательно в присутствии всех заинтересованных лиц;
На основании документа, в котором описан расчет затрат на ремонт автомобиля (калькуляция СТО).

Сегодня участились случаи со следующим сценарием: "Произошло ДТП. Факт и обстоятельства зафиксированы. Справки получены. Страховую уведомили вовремя. Экспертизу провели – размер ущерба определили, а дальше полное бездействие страховой…"

Как получить страховку?

Дозвониться в страховую не реально. Диалог со службой выплат не возможен. Отсается писать письма.

Письмо в страховую с запросом сведений о том, на каком этапе вопрос выплаты страхового возмещения, кто куратор вашего дела, и когда будет выплачено страховое возмещение.

Согласно Закона Украины «О страховании», к обязанностям страховщика относится принятие мер по оформлению всех необходимых документов для своевременной выплаты страхового возмещения в течении 2 (двух) рабочих дней как только Страховщику станет известно о наступлении страхового случая. Страховщики, как правило, очень быстро и качественно реагируют на запросы касательно выплат страховки (независимо от того, это выплата по ОСАГО, КАСКО или по другому виду страхования), ведь несвоевременная и некачественная выплата страхового возмещения грозит Страховщику предписанием, а если это регулярная политика Страховой компании — то и приостановлением действия лицензии.

Письмо необходимо отправить почтой с описью вложения и уведомлением о вручении или самостоятельно отнести в канцелярию Страховой компании с получением отметки о дате регистрации и регистрационном номере входящего письма.

В случае отсутствия реакции на Ваше письмо, необходимо готовить претензию к Страховой, потому как не исключено, что необходимо будет подать иск в суд и судиться со страховой для того, чтобы получить выплату по КАСКО.

На этом этапе Вам уже нужен опытный юрист-профессионал в сфере страховых взаимоотношений, реальный практик с пониманием того, на какие рычаги нажать для достижения поставленной цели.

Подавая в суд на страховую, необходимо понимать, какой размер материального и морального ущерба вы будете указывать в исковом заявлении. Что будет включено в размер материального ущерба. И чем вы будете обосновывать возмещение морального ущерба, есть ли у Вас нужные доказательства.

Выплата страховки после ДТП – это ряд действий, которые нужно осуществить очень быстро икачественно, особенно в условиях финансового кризиса и финансовой нестабильности страховых компаний

Источник: <a href="http://advokat-kieva.com.ua/">АДВОКАТ КИЕВ</a>

АДВОКАТ КИЕВ - ПОДАЕМ В СУД НА СТРАХОВУЮ КОМПАНИЮ В КИЕВЕ ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Mon, 28 Nov 2011 06:00:00 GMT

АДВОКАТ КИЕВ - ПОДАЕМ В СУД НА СТРАХОВУЮ КОМПАНИЮ В КИЕВЕ

Ваша страховая компания не выплачивает страховое возмещение. Все документы собраны, заявления написаны, сроки выплаты уже прошли, а денег нет. Вы решаете идти за справедливостью в суд. Рассмотрим как это сделать правильно.

28.11.11

Адвокат Киев – Иск на страховую компанию

Подготовка документов для иска к страховой компании

Копия договора страхования, копя паспорта и идентификационного номера, копия регистрационных документов на машину и прав — то, что должно быть обязательно. Копия справки ГАИ, заявления в страховую, счета СТО — тоже должны быть у Вас всегда (делайте копии того, что отдаете в страховую), если этих документов нет, то об этом нужно будет указать в иске и через суд потребовать у страховой компании предоставить эти документы. Возможен вариант, что по Вашему письменному запросу страховая предоставит копии необходимых документов, но на это не стоит рассчитывать.

Составляем исковое заявление на страховую компанию.

Исковое заявление подается в письменной форме. Это означает, что нельзя прийти в суд и устно предъявить свои претензии к страховой. Их нужно изложить письменно, напечатать или написать от руки не имеет значения. Главное не забыть подписать.

Исковое заявление к страховой компании должно содержать:

наименование суда, в который подается заявление; Мы советуем подавать иск на страховую в свой районный (местный) суд. Вы имеете на это право согласно части 5 статьи 110 ГПК Украины, поскольку страхование попадает под действие Закона Украины «О защите прав потребителей». Преимуществ в подаче иска в «свой» суд много. Например, в таком суде у страховой компании нет своих контактов и процесс будет действительно независимым. Кроме того, в свой местный суд ближе и удобнее ездить.
имя (наименование) истца и ответчика, а также имя представителя истца, если исковое заявление подается представителем, их местожительство или местонахождение, почтовый индекс, номер телефона; Тут все понятно. Основное, на что нужно обратить внимание, так это на то, что указывать нужно правильные и точные данные, что бы не пропустить важный документ из суда.
содержание исковых требований; Это то, что Вы просите у суда — фразы взыскать с ответчика в пользу истца 1 000 000,00 гривен страхового возмещения будет достаточно. Обычно данная фраза пишется в конце искового заявления.
цену иска относительно требований имущественного характера; Указываете сумму, которую должна Вам страховая компания.
изложение обстоятельств, которыми истец обосновывает свои требования; Тут Вы должны описать все, как есть, простым и понятным языком. Обычно это выглядит так: «(дата) заключен договор страхования между Вами (ФИО) и страховой компанией под номером ХХХХ. По условиям договора застрахован автомобиль… (дата) произошло ДТП (указать место) … ДТП — согласно пункта договора является страховым событием. Согласно условий договора я позвонил в СК, вызвал милицию, подал заявление о страховом случае, предоставил счет. Последний необходимый документ — ответ из банка передан в СК (дата). Согласно условий договора оплата в течение 10 дней с момента получения последнего документа. На дату подачи иска ни ответа ни привета…»
указание доказательств, которые подтверждают каждое обстоятельство, наличие оснований для освобождения от доказывания; Все просто, описывая ситуацию, подкрепляете сказанное документами.
перечень документов, которые прибавляются к заявлению; Подаете список документов, указывая количество страниц копий.

Исковое заявление подписывается истцом или его представителем с указанием даты его представления — важно не забывать об этом.

К исковому заявлению прилагаются документы, которые подтверждают уплату судебного сбора и оплату расходов на информационно-техническое обеспечение рассмотрения дела. Обязательно оригиналы квитанций!

Все вышеперечисленное собираете в одну большую пачку, прошиваете и подаете в суд.
Не забываете, что согласно статьи 120 ГПК Украины истец должен приложить к исковому заявлению его копии и копии всех документов, которые прилагаются к нему, для того, чтобы суд отправил эти копии ответчику.

Источник: <a href="http://advokat-kieva.com.ua/">ЮК-АДВОКАТ-КИЕВ</a>

АДВОКАТ КИЕВ — РЕГРЕСНЫЕ ИСКИ СТРАХОВЫХ КОМПАНИЙ В КИЕВЕ ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Mon, 28 Nov 2011 06:00:00 GMT

АДВОКАТ КИЕВ — РЕГРЕСНЫЕ ИСКИ СТРАХОВЫХ КОМПАНИЙ В КИЕВЕ

Знайте — после выплаты страхового возмещения, Страховая компания в некоторых случаях имеет законное право подать регрессный иск к Вам, несмотря на то, что Вы имели полис обязательного страхования гражданско-правовой ответственности.

28.11.11

АДВОКАТ КИЕВ — регресный иск страховой компании

Страховщик после выплаты страхового возмещения имеет право подать регрессный иск:

1) к страхователю или водителю обеспеченного транспортного средства, повлекшем дорожно-транспортное происшествие:

а) если он управлял транспортным средством в состоянии алкогольного, наркотического или другого опьянения или под воздействием лекарственных препаратов, снижающих внимание и скорость реакции;

б) если он управлял транспортным средством без права на управление транспортным средством соответствующей категории;

в) если он после дорожно-транспортного происшествия с его участием самовольно оставил место происшествия или отказался от прохождения в установленном порядке освидетельствования о состоянии алкогольного, наркотического или другого опьянения или относительно употребления лекарственных препаратов, снижающих внимание и скорость реакции, или принял алкоголь, наркотики или лекарственные препараты, изготовленные на их основе (кроме входящих в официально утвержденный состав аптечки или назначены медицинским работником);

г) если ДТП определена в установленном порядке непосредственным следствием несоответствия технического состояния и оборудования транспортного средства существующим требованиям Правил дорожного движения;

г) если он не уведомил страховщика в сроки и на условиях, определенных в подпункте 33.1.2 пункта 33.1 статьи 33 настоящего Закона;

д) если страховой случай наступил с использованием застрахованного транспортного средства в период, не предусмотренный договором внутреннего страхования (при заключении договора страхования с условием использования ТС в период, предусмотренный договором страхования);

2) в предприятия, учреждения, организации, отвечающей за состояние дороги, если причиненный в результате дорожно-транспортного происшествия вред возник по их вине;

3) до лица, причинившего вред умышленно.

МТСБУ после уплаты страхового возмещения имеет право подать регрессный иск:

к владельцу, водителю транспортного средства, повлекшем дорожно-транспортное происшествие, не застраховал свою гражданско-правовую ответственность;

к водителю транспортного средства, который завладел транспортным средством с помощью противоправных действий;

к страховщику, если обеспеченное транспортное средство, причинивший вред, было установлено и страховщик был обязан, но не выплатил страховое возмещение в порядке, установленном настоящим Законом;

к предприятию, учреждению, организации, отвечающие за состояние дороги, если причиненный в результате дорожно-транспортного происшествия вред возник по их вине.

на лиц льготных категорий, которые причастны к ДТП, если они управляли транспортным средством в состоянии алкогольного, наркотического или другого опьянения или под воздействием лекарственных препаратов, снижающих внимание и скорость реакции, а также если они отказались от прохождения освидетельствования о состоянии алкогольного, наркотического или другого опьянения или относительно употребления лекарственных препаратов, снижающих внимание и скорость реакции, и / или употребили алкоголь, наркотики или лекарственные препараты, изготовленные на их основе (кроме входящих в официально утвержденный состав аптечки или назначены медицинским работником), и / или они управляли транспортным средством без права на управление транспортным средством соответствующей категории, и / или самовольно оставили место ДТП.

В случае если страховщик осуществил страховое возмещение за вред, причиненный при использовании обеспеченного ТС, в области, которая предусматривает большее значение корректирующего коэффициента, устанавливаемого договором страхования, или водителем, водительский стаж которого меньше, чем определено условиями договора страхования, то лицо, ответственное за ущерб, причиненный в результате ДТП, обязана компенсировать страховщику 50 процентов выплаченного страхового возмещения.

В случае если невыполнение (ненадлежащее выполнение) лицом, ответственность которого застрахована, водителем обеспеченного ТС или лицом льготной категории, привело к нарушению срока осуществления страхового возмещения (регламентной выплаты), страховщик (МТСБУ) имеет право требовать от такого лица компенсацию в размере 20 процентов выплаченного страхового возмещения (регламентной выплаты).

В данном материале неоднократно упоминалась статья 41 закона, по МТСБУ. Эта статья определяет регламентные выплаты из централизованных страховых резервных фондов МТСБУ, которая за счет средств фонда защиты потерпевших возмещает ущерб на условиях, определенных Законом «Об обязательном страховании гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств» в случае его причинения:

а) транспортным средством, владелец которого не застраховал свою гражданско-правовую ответственность, кроме вреда, причиненного транспортному средству, не отвечает требованиям пункта 1.7 статьи 1 настоящего Закона, и имуществу, которое находилось в таком транспортном средстве;

б) неустановленным транспортным средством, кроме вреда, который причинен имуществу и окружающей среде (к слову, об этом пункте мало, кто знает и по таким возмещением пострадавшие обычно не обращаются);

в) транспортным средством, вышедшим из владения собственника не по его вине, а в результате противоправных действий другого лица;

г) лицами, на которых распространяется действие пункта 13.1 статьи 13 настоящего Закона (льготные категории);

г) в случае недостаточности средств и имущества страховщика — участника МТСБУ, признанного банкротом и / или ликвидирован, для выполнения его обязательств по договору обязательного страхования гражданской ответственности;

д) в случае предоставления страхователем или лицом, ответственность которого застрахована, своего транспортного средства работникам милиции и медицинским работникам учреждений здравоохранения согласно действующему законодательству;

е) при других обстоятельствах, определенных законодательством о гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств.

МТСБУ за счет средств фонда страховых гарантий возмещает вред на условиях, определенных настоящим Законом, в случае его причинения:

а) в случае недостаточности средств и имущества страховщика — полного члена МТСБУ, который признан банкротом и / или ликвидирован, для выполнения его обязательств по договору обязательного страхования гражданской ответственности;

б) владельцами зарегистрированных в Украине транспортных средств, если такие собственники предоставили соответствующим уполномоченным органам других стран страховой сертификат «Зеленая карта», выданный от имени страховщиков — членов МТСБУ, и при условии, что такой страховщик не возместил ущерб;

в) на территории Украины, водителями-нерезидентами, на условиях и в объемах, установленных законодательством об обязательном страховании гражданской ответственности владельцев транспортных средств и принципами взаимного урегулирования вреда на территории стран — членов международной системы автомобильного страхования «Зеленая карта»;

г) при других обстоятельствах, определенных законом о гражданско-правовой ответственности и международными договорами в отношении обязательного страхования гражданской ответственности.

МТСБУ не возмещает ущерб пострадавшим, если они могут удовлетворить требования на основании договоров других видов страхования. В таких случаях МТСБУ возмещается часть вреда, не компенсированная по договорам других видов страхования.

Источник: <a href="http://advokat-kieva.com.ua/">ЮК АДВОКАТ-КИЕВ</a>

АДВОКАТ КИЕВ — СТРАХОВАЯ НЕ ПЛАТИТ? ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Mon, 28 Nov 2011 06:00:00 GMT

АДВОКАТ КИЕВ — СТРАХОВАЯ НЕ ПЛАТИТ?

28.11.11

АДВОКАТ КИЕВ — КАК ЗАБРАТЬ ДЕНЬГИ У СТРАХОВОЙ КОМПАНИИ?

ПАКЕТ ДОКУМЕНТОВ ДЛЯ ОСАГО.

паспорт;
документ, удостоверяющий право заявителя на получение страхового возмещения (доверенность, договор аренды, свидетельство о праве на наследство);
справка о присвоении идентификационного кода;
документ, подтверждающий право собственности на поврежденное имущество (если авто было передано в управление по доверенности, заниматься оформлением выплаты придется непосредственно владельцу);
расчетный счет и банковские реквизиты.

ПРЕТЕНЗИЯ В СТРАХОВУЮ КОМПАНИЮ

Руководителю

Адрес

Телефон __________________

От

Адрес

Телефон ____________________

Претензия

"" г. между мной и Страховой компанией _____ (далее – Страховщик) был заключен договор страхования автотранспортного средства N (далее – Договор).

Объектом страхования по указанному Договору являются мои имущественные интересы, связанные с владением, пользованием и распоряжением транспортным средством марки (модель) ___, государственный регистрационный знак , идентификационный номер (VIN), год выпуска , N двигателя __.

В соответствии с условиями указанного Договора Страховщик принял на себя обязательство при наступлении предусмотренного в Договоре страхового случая возместить мне причиненные вследствие наступления страхового случая убытки в застрахованном имуществе в пределах страховой суммы.

В соответствии с данным договором общая страховая сумма по договору составляет (_____) гривен.

"" г. произошел страховой случай – (угон, ущерб и пр.) В связи с данным обстоятельством "" г. я обратился к Страховщику с заявлением о наступлении страхового случая, предусмотренного п. договора страхования (копия заявления прилагается). К заявлению был приложен пакет документов, предусмотренный п. договора (копии документов прилагаются).

В соответствии с п. договора заявление Страхователя о наступлении страхового случая и о рассматривается в срок, не превышающий дней. Документы, подтверждающие результат рассмотрения заявления, должны быть направлены Страхователю в срок дней. Выплата страховой суммы должна быть осуществлена в срок не позднее ___ дней (п. договора).

В соответствии с п. договора сумма страхового возмещения рассчитывается следующим образом: ________________________________________________.

Поскольку до настоящего времени Страхователем не исполнены обязательства по рассмотрению заявления и выплате страхового возмещения, считаю, что тем самым он существенно нарушает условия договора страхования, и таким образом нарушает мои права.

На основании вышеизложенного и руководствуясь 22.3, 37.1., 37.2 Закона Украины «О страховании», статтями 23, п. 3. ст. 386, 525, 526, 530, 536, 611, 625, 979, 992 ГК Украины,

ПРОШУ:

В дневный срок с момента получения настоящей претензии выплатить мне страховое возмещение в размере (___________________) гривен.

Указанную сумму выдать на руки (перечислить по на расчетный счет: ____________________________________________________________).

В противном случае буду вынужден обратиться в суд с иском о взыскании страховой выплаты, а также процентов за пользование чужими денежными средствами вследствие их неправомерного удержания

Приложения:

Страхователь "" __________ 2012 года

Не забудьте зафиксировать дату передачи претензии. Срок для рассмотрения претензии страховой компанией 30 дней.

ЖАЛОБА НА НЕПРАВОМЕРНЫЕ ДЕЙСТВИЯ СТРАХОВОЙ В ГОСФИНУСЛУГ

Госкомиссия по регулированию рынков финансовых услуг – главный уполномоченный государственный орган по защите прав потребителей финансовых услуг. Вам необходимо направлять жалобу (в форме заявления) в Госфинуслуг.

Образец заявления можно найти на сайте Госфинуслуг в разделе «Каталог услуг официального веб-сайта Госфинуслуг/ Гражданам Украины». В нем нужно указать свое имя, фамилию, отчество, адрес проживания, телефон. Далее изложить претензию к страховой компании и указать адрес, на который вы хотите получить ответ от Госфинуслуг.

ЖАЛОБА НА НЕПРАВОМЕРНЫЕ ДЕЙСТВИЯ СТРАХОВОЙ В МТСБУ

МТСБУ (Моторное транспортное страховое бюро Украины) является объединением страховых компаний, которое следит за реализацией обязательных видов страхования. В сфере их внимания — обязательное страхование гражданской ответственности автовладельцев (автогражданка). Вы можете обращаться в МТСБУ, если не можете получить выплату в страховой компании как потерпевший.

Сделать это можно в двух случаях. Если, во-первых, страховая компания, куда вы обратились как пострадавшая сторона, не платит денег, или затягивает процесс, или сумма выплаты занижена. Во-вторых, туда можно обращаться для получения выплаты в случае, если вас ударил водитель, который освобожден от обязательного страхования (например, афганец или инвалид). К слову, вы можете обращаться в МТСБУ как пострадавший, даже если виновник не приобрел полис автогражданки, но такой полис есть у вас.

ПОДАЧА ИСКОВОГО ЗАЯВЛЕНИЯ В СУД НА СТРАХОВУЮ КОМПАНИЮ

Для суда необходимо собрать копии документов, подтверждающих, что вы обращались в страховую компанию, что подавали все необходимые документы, факт нарушения страховой компанией обязательств по срокам, что вы обращались с претензией и пытались решить проблему в досудебном формате. Очень важно составить грамотное исковое заявление. Для этого вам потребуется хороший опытный юрист, который специализируется на подобных делах. Важно правильно обосновать моральный ущерб, который вы понесли в процессе всех этих разбирательств, чтобы оправдать требуемую сумму.

СМОТРИТЕ ТАКЖЕ

Источник: <a href="http://advokat-kieva.com.ua/">АДВОКАТ КИЕВ - АДВОКАТ ЧЕРНАЯ ЕЛЕНА АЛЕКСЕЕВНА</a>

АДВОКАТ КИЕВ — ДОКУМЕНТЫ ДЛЯ ПРОДАЖИ ЧАСТНОГО ДОМА И ЗЕМЕЛЬНОГО УЧАСТКА ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

Mon, 28 Nov 2011 06:00:00 GMT

АДВОКАТ КИЕВ — ДОКУМЕНТЫ ДЛЯ ПРОДАЖИ ЧАСТНОГО ДОМА И ЗЕМЕЛЬНОГО УЧАСТКА

В данном материале Вы найдете информацию о том, какие документы нужно иметь для успешной продажи домов, дачных домиков, коттеджей и других объектов загородной недвижимости?

28.11.11

АДВОКАТ КИЕВ — КАКИЕ ДОКУМЕНТЫ НЕОБХОДИМЫ ДЛЯ ПРОДАЖИ ЧАСТНОГО ДОМА В УКРАИНЕ

Продажа частного дома всегда осуществляется вместе сземельным участком, на котором он построен.

ВИДЫ ДОКУМЕНТОВ ДЛЯ ПРОДАЖИ ЧАСТНОГО ДОМА:

Если продается вновь построенный дом, то правоустанавливающим документом будет свидетельство о праве собственности.

Если же Вы решили купить дом, который был приобретен, получен в дар, приватизирован, обменян на другое имущество или получен по наследству, то для продажи дома понадобятся договор купли-продажи, дарения, приватизации, договор мены или свидетельство о праве на наследство.

ДОКУМЕНТЫ, КОТОРЫЕ ПОДТВЕРЖДАЮТ ПРАВО СОБСТВЕННОСТИ НА ЗЕМЛЮ

Документами, необходимыми при продаже домов, которые подтверждаютправо собственности на землю являются государственные акты или свидетельства о праве собственности на землю.

Государственный акт на землю должен включать в себя план участка; кроме того, в нем должно быть указано целевое назначение земли и основание приобретения земельного участка, а также то, что этот участок принадлежит продавцу на праве собственности.

Обязательным условием для всех вышеперечисленных документов является государственная регистрация в БТИ и отделе земельных ресурсов того населенного пункта, где находится участок.

Для продажи дома наряду с правоустанавливающими документами необходимо иметь: выписку из государственного земельного кадастра (кадастровый план), акт согласования границ участка (при произведении кадастрового учета в первый раз). Обязательными документами на дом также будут техпаспорт с поэтажным планом, и выписка из Домовой книги, последняя если в доме никто не зарегистрирован, заменяется на соответствующую справку такую же как Форма №3.

У нотариуса для оформления договора купли-продажи дома вам необходимо будет получить справки, подтверждающие отсутствие задолженностей по налоговым платежам (земельному – для земельного участка и имущественному – для дома), а также отсутствие арестов и запрещений. Такие справки для дома и для земельного участка выдаются отдельно.

Нотариус также обязан приобщить к пакету документов заверенным согласием второго супруга на продажу дома, которое потребуется, даже если вы находитесь в разводе (менеее 3-х лет). Исключением из правила может стать лишь тот случай, если дом был приобретен вами еще до женитьбы или замужества, о чем вы должны написать в специальном заявлении.

Покупатель всегда требует договора на подключение коммуникаций с газоснабжающими, энергоснабжающими и иными организациями, поэтому в данных организациях нужно получить справки, подтверждающие отсутствие задолженностей, а также коммунальным платежам.

Источник: <a href="http://advokat-kieva.com.ua/">АДВОКАТ КИЕВ</a>

Новое на сайте компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

НАЛОГ НА НЕДВИЖИМОСТЬ 2012 года ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

НАЛОГ НА НЕДВИЖИМОСТЬ 2012 года

НАЛОГ НА НЕДВИЖИМОСТЬ 2012 года – с 01 июля 2012 года вступил в действие

КАК УПЛАЧИВАЕТСЯ НАЛОГ НА НЕДВИЖИМОСТЬ в 2012 ГОДУ?

КТО ЯВЛЯЕТСЯ ПЛАТЕЛЬЩИКОМ НАЛОГА НА НЕДВИЖИМОСТЬ?

ОБЪЕКТЫ И СТАВКИ НАЛОГА НА НЕДВИЖИМОСТЬ

КАК ПОДАТЬ ИСК В СУД САМОСТОЯТЕЛЬНО. СОСТАВЛЯЕМ И ПОДАЕМ ИСКОВОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ В СУД САМОСТОЯТЕЛЬНО

КАК ПОДАТЬ ИСК В СУД САМОСТОЯТЕЛЬНО?

КАК САМОМУ НАПИСАТЬ ИСКОВОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ

ЧТО ДОЛЖНО БЫТЬ УКАЗАНО В ИСКОВОМ ЗАЯВЛЕНИИ?:

В КАКОЙ СУД ПОДАЕТСЯ ИСКОВОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ?

Адвокат Елена Черная

ВІДКРИЙТЕ ДВЕРІ, МІЛІЦІЯ ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

ВІДКРИЙТЕ ДВЕРІ, МІЛІЦІЯ

ЯК СЕБЕ ПОВОДИТИ, ЯКЩО ДОДОМУ ПРИЙШЛА МІЛІЦІЯ

ПОРЯДОК РЕАДМІСІЇ ЩОДО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

ПОРЯДОК РЕАДМІСІЇ ЩОДО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

Роз’яснення процедури реадмісії стосовно громадян України

АДВОКАТ КИЕВ - КОМПЕТЕНТНОСТЬ И ДОБРОСОВЕСТНОСТЬ АДВОКАТА

КОМПЕТЕНТНОСТЬ И ДОБРОСОВЕСТНОСТЬ В РАБОТЕ АДВОКАТА

законность

независимость

самоуправление

корпоративность

принцип равноправия адвокатов

Если адвокат гарантирует вам 100% положительный результат по окончанию дела – это изначально обман.

Адвокат обязан обеспечить клиенту должную компетентность при оказании ему юридической помощи или совершении любых юридических действий от его имени.

АДВОКАТ КИЕВ - ЭТИКА АДВОКАТА В РАБОТЕ С КЛИЕНТАОМ

ВЗАИМООТНОШЕНИЯ АДВОКАТА С КЛИЕНТАМИ

КЛАССИФИКАЦИЯ НАРКОТИКОВ - НАРКОТИКИ И ИХ ВИДЫ

ВИДЫ НАРКОТИКОВ – классификация наркотических средств:

Каннабиноиды – вещества, изготовленные из конопли.

Опиоиды -наркотики, изготовленные из мака кустарным способом («ширка») и синтетические опиоиды (морфин, кодеин, метадон и другие)

Стимуляторы (кокаин, амфетамин, экстази, «фен» и другие)

Снотворно-седативные наркотики

Галлюциногены

Ингалянты, летучие наркотические вещества, применяющиеся путем вдыхания

Препараты конопли:

Марихуана

Анаша, гашиш, план.

Опиоиды.

Маковая соломка

"Ханка"

"Бинты" или "марля"

"Героин"

"Метадон"

Кодеин

Стимуляторы

Эфедрин

Псевдоэфедрин и эфедрон – производные эфедрина.

Амфетамин

"Экстази" – производное амфетамина (метилен-диокси-метамфетамин МДМА).

Кокаин

Снотворно-седативные средства

Галлюциногены

Грибы рода Psilotsibum.

ЛСД (диэтиламид лизергиновой кислоты)

РСР или фенциклидин.

Ингалянты

АДВОКАТ КИЕВ — ЧТО ОЗНАЧАЕТ КАСКО, ОСАГО, ФРАНШИЗА?

ВСЕ О СТРАХОВАНИИ. КОНСУЛЬТАЦИИ АДВОКАТА ПО СТРАХОВАНИЮ.

ВСЕ ТЕРМИНЫ В СТРАХОВАНИИ

УПРОЩЕННАЯ СИСТЕМА НАЛОГООБЛАЖЕНИЯ (ЕДИНЫЙ НАЛОГ) НА 2012год

Заполняем заявление о применении упрощенной системы налогообложения (единый налог) на 2012

Порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування

АДВОКАТ КИЇВ — ВСЕ ПРО ЗАПОВІТ В УКРАЇНІ ⎯ статья компании «ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ «АДВОКАТ КИЕВ» — ЮРИДИЧЕСКИЕ УСЛУГИ — АДВОКАТ КИЇВ - АДВОКАТ КИЕВ ЦЕНА»

АДВОКАТ КИЇВ — ВСЕ ПРО ЗАПОВІТ В УКРАЇНІ

АДВОКАТ КИЇВ ЗПОВІТ — ВСЕ ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ЗАПОВІТ

АДВОКАТ КИЕВ — ВСЕ О НАСЛЕДСТВЕ И О НАСЛЕДОВАНИИ в УКРАИНЕ

АДВОКАТ КИЕВ НАСЛЕДСТВО

Наследование — переход прав и обязанностей (наследства) от физического лица, которое умерло (наследодателя) к другим лицам (наследникам) — статья 1216 ГК Украины.

1) наследование по завещанию,

2) наследование по закону.

отсутствии завещания;

признание завещания недействительным;

смерти наследников, указанных в завещании до открытия наследства или их отказа от принятия наследства;

завещателем отменено ранее составленное завещание и не оставлено нового;

завещание в судебном порядке признан недействительным;

в случае, если завещанием не охвачено всего имущества, принадлежавшего наследодателю.