Корзина
38 отзывов
+38(067)748-94-96
ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості за споживчим кредитом після спливу позовної давності
Контакты
Юридическая консультация Адвокат Киев — 20 лет судебной практики
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
+38067748-94-96
+38093771-16-47
+38044361-87-92
+38094926-57-92
Адвокат Киев
УкраинаКиевработаем во всех районах Киева - прием в офисах и выезд адвокатов
648-578-883advokatkieva
Карта

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості за споживчим кредитом після спливу позовної давності

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості за споживчим кредитом після спливу позовної давності

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 20 листопада 2013 року розглянув справу № 6-126 цс 13, предметом якої був спір про стягнення заборгованості за споживчим кредитом після спливу позовної давності.

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості за споживчим кредитом після спливу позовної давності від 20.11.2013

 

При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого пункт 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв’язку з самою частиною 11 статті 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

детальніше:

Судом установлено, що 15 березня 2006 року ОСОБА_1 уклала з КС «Аккорд» кредитний договір, за яким отримала кредит у сумі 1 678 грн. на придбання мобільного телефону.

Згідно з п. 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» кошти, які надані кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції є споживчим кредитом. Таким чином, ОСОБА_1 отримала споживчий кредит.

За умовами договору споживчого кредиту ОСОБА_1 зобов’язалася повернути кредит та проценти за користування ним щомісячними платежами згідно з обумовленим в договорі графіком. Останній такий платіж вона повинна була здійснити 10 березня 2007 року.

Також судом установлено, що з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 сум неповернутого кредиту та процентів за користування ним КС «Аккорд» звернулася в жовтні 2012 року.

Ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_1 суми неповернутого кредиту та процентів за користування ним апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, виходив із доведеності невиконання відповідачкою своїх зобов’язань за кредитним договором та поважності причин пропуску позивачем позовної давності.

Разом з тим в судових рішеннях від 13 лютого, 3 квітня та 22 травня 2013 року, на які як на приклади неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. 257 ЦК України та п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» посилається у своїй заяві ОСОБА_1, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказував, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується судом незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Отже, судом касаційної інстанції допущено неоднакове застосування ст. 257 ЦК України та п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у справах з подібних правовідносин.

Усуваючи розбіжності у застосуванні зазначених норм матеріального права, Верховний Суд України виходить з такого.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

ЦК України не передбачає заборони пред’явлення окремих вимог у зв’язку з пропущенням позовної давності.

Пункт 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв’язку з самою ч. 11 ст. 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

 

facebook twitter

ЮК "Адвокат Київ"

Предыдущие статьи