Корзина
39 отзывов
+38(067)748-94-96
Визнання недійсним договору іпотеки, в зв’язку з порушенням прав дітей.
Контакты
Юридическая консультация Адвокат Киев — 20 лет судебной практики
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
+38067748-94-96
+38093771-16-47
+38044361-87-92
+38094926-57-92
Адвокат Киев
УкраинаКиевработаем во всех районах Киева - прием в офисах и выезд адвокатов
648-578-883
advokatkieva
Карта

Визнання недійсним договору іпотеки, в зв’язку з порушенням прав дітей.

Судова практика визнання договору іпотеки недійсним, в зв'язку з порушенням прав дитини

Визнання недійсним договору іпотеки, в зв’язку з порушенням прав дітей.

 

Нерухомість, право користування якою мають діти

 

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 177 СК батьки малолітньої  дитини не мають права без дозволу органу опіки і піклування поміж іншого вчиняти такі правочини щодо її майнових прав, як укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири.

Аналогічне, але дещо розширене положення міститься в ч. 3 ст. 17 Закону № 2402-Ш: батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати дого­вори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.

 

Частина четверта ст. 12 Закону № 2623-1\/ передбачає, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

 

Судова практика.

При вирішенні справ про визнання недійсними договорів іпотеки, укладених без дозволу органу опіки і піклування, основною проблемою є визначення, чи має право користування певним житлом дитина і як саме має бути підтверджене це право.

Роз’яснюючи це питання, Верховний Суд України ще у ухвалі за 2008 рік  зазначив, що право ко­ристування майном члена сім’ї власника житла пов'язане з моментом здійснення реєстрації за місцем проживання особи (Єдиний державний реєстр судових рішень -  № 2270896).

3 2012 р. це було закріплено на нормативному рівні.

 Так, пунктами 1.9, 1.10 глави 2 розділу II Порядку вчи­нення нотаріальних дій нотаріусами  України, передбачено, що з метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних ос1б на користування відчужуваним житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною нотаріус вимагає подання йому довідки про склад сім’ї житлово-експлуатаційної організації, квартального комітету або іншого уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживання.

У разі виявлення з поданих відчужувачем документів, що право власності або право користування відчуджуваним житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною мають малолітні або неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотаріус по­винен витребувати у відчужувача дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину у формі витягу з рішення відповідного органу.

Водночас питання щодо визначення права користування житлом дитиною залишається при вирішенні спорів надзвичайно складним, оскільки суди не завжди дотримуються однакових позицій.

 

Наприклад, рішенням Придніпровського районного суду м. Чер­кас від 20.01.2012р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 24.05.2012 р. та ухвалою ВССУ від 26.09. 2012 р., відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання договору іпотеки недійсним. Суд виходив із того, що на час укладення договору іпотеки в будинку не були зареєстровані неповнолітні діти.

Однак мають місце випадки прийняття судами рішень, в яких житлові права дитини пов’язуються з іншими фак­тами, відмінними  від реєстрації. Так, з метою визначення обставин, які б підтверджували користування дитиною приміщенням, переданим в іпотеку, використовуються покази свідків, довідки з медичних, дошкільних та шкільних установ, матеріали анкети позичальника, де б зазначалось про склад членів родини, а також копії паспортів, що маються в матеріалах кредитної справи, з відмітками про наявність дітей. Як свідчить судова практика, ці докази приймаються судами до уваги під час винесення рішень щодо недійсності договорів іпотеки, укладених без згоди органу опіки та піклування.

Так, рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 24.11.2011 р. задоволено позов про визнання договору іпотеки недійсним. Iпотечний договір визнано недійсним із тих підстав, що дозволу органу опіки та піклування на укладення такого догово­ру отримано не було, хоча на момент укладення дого­вору у квартирі проживала неповнолітня дитина. Судом було зазначено, що незважаючи на те, що дитина не була зареєстрована в переданій в іпотеку квартирі, право на користування цим житлом виникло з моменту народження відповідно до статей 150, 155, 156 Житлового кодексу У РСР та статей 331, 402, 405 ЦК. Як підтвердження факту постійного проживання дитини у спірній квартирі судом була прийнята медична картка дитини. Ця квартира є єдиним місцем проживання. У зв’язку із цим суд дійшов висновку, що договір іпоте­ки укладений з порушенням Закону № 2402-111 та Закону № 2623-1\/. апеляційний суд Чернівецько1 обл. погодився з таким рішенням суду.

Обґрунтування, подібні до вказаного рішення, пов’язані з відсутністю в чинному законодавстві, зокрема За­коні України від 11.12.2003р. № 1382-1У «Про сво­боду пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», положення про обов’язкову реєстрацію новонароджених дітей, у зв’язку із чим частими є випадки відсутності у дитини реєстрації в жодному житловому приміщенні. За таких умов визнання недійсними договорів іпотеки без згоди органів опіки та піклування навіть у випадку, коли дитина не була зареєстрована в переданому в іпотеку житловому приміщенні, продикто­вано необхідністю захисту житлових прав та інтересів дітей. Кр1м того, така практика узгоджується з положеннями ст. 405 ЦК, згідно з якою члени сімї  власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Сервітутне право користування житлом набувають члени сімї власника житла за фактом набуття статусу члена його сімї (ухвала Верховного Суду Украни 21,09.2011 р. у справі № 6-57868св).

Слід зазначити, що практика визначення права користування житлом дитиною за відсутності обов'язкової реєстрації сприяє недобросовісній поведінці іпотекодавців  під час укладення договорів іпотеки. Зважаючи на те, що згідно з ч. З ст. 6 Закону  обов’язок попередження про всі відомі права та вимоги інших осіб на пред­мет іпоотеки, у тому числі про права дітей, лежить саме на іпотекодавцях, останні часто умисно приховують факт користування житлом дитиною з подальшим оспорюванням договорів іпотеки, укладених без згоди орган1в опіки га піклування, в інтересах дитини.

Так, наприклад, ухвалою ВССУ від 8 червня 2011 р. було скасовано ухвалу апеляційного суду Чернівецької обл. від 23 грудня 2010 р., якою рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 20 жовтня 2010 р. про визнання договору іпотеки недійсним залишено без змін.

Судом першої інстанції позов був задоволений з тих підстав, що на час укладення договору були порушені права неповнолітніх дітей, оскільки вони мають право на кори­стування майном батьків.

Суд касаційної інстанції, скасовуючи ухвалу апеляційної інстанції, посилався на ч. 5 ст. 12 ЦК, якою встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, і зазначав, що суди не оцінили винну поведінку батьків на час укладення договору іпотеки.

Іпотекодавцям необхідно враховувати, що відповідно до ч.3с т.6 Закону «Про іпотеку» іпотекодержатель має право вимагати від іпотекодавців-батьків, які свідомо приховали факт існування прав дітей на передане в іпотеку житло, дострокового виконання основного зобов’язання та відшкодування завданих збитків.

На практиці також досить часто зустрічаються випадки, коли дитина знімається з реєстрації з метою укладання договору іпотеки.

Тому  при розгляді справ, суди перевіряють право користування житловим приміщенням дитиною навіть, яка незареєстрована та з’ясовують наявність іншого місця для проживання та враховується добросовісність поведінки іпотекодаців-батьків.

facebook twitter
Предыдущие статьи