Корзина
38 отзывов
+38(067)748-94-96
Контакты
Юридическая консультация Адвокат Киев — 20 лет судебной практики
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
+38067748-94-96
+38093771-16-47
+38044361-87-92
+38094926-57-92
Адвокат Киев
УкраинаКиевработаем во всех районах Киева - прием в офисах и выезд адвокатов
648-578-883advokatkieva
Карта

Зміна національності в судовому порядку

Зміна національності в судовому порядку

Підтвердити свою національність (змінити національність) можливо в судовому порядку шляхом внесення відповідних виправлень до актових записів цивільного стану.

Зміна національності особи у документах, що посвідчують особу, та в актових записах цивільного стану в судовому порядку.

Вирішити питання підтвердження належності особи до певної національності можливо лише поданням до суду заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, і внесення відповідних змін до актових записів. 

     Спершу необхідно запам"ятати - майже все,Ю що написано у різноманітних блогах та статтях у мережі інтернет про шлях "позитивного досвіду у вирішенні справи" - є лише РЕКЛАМОЮ!

     На сьогодні в суді відсутня єдина стала  практика  розгляду справ даної категорії і навіть якщо вам зможуть показати позитивні рішення суду з Єдиного рестру судових рішень це зовсім не є гарантією вирішення Вашого питання в суді ананлогічним способом і з позитивним результатом.

     Законодавство змінюється дуже швидко і разом з ним змінюється судова практика. В одних випадках вона є сталою, починаючи з 1995 року, наслідком чому є  позитивне рішення суду, в інших громадяни отримують  відмову у задоволенні позову. Хоча законодавство є однаковим для всій території України, судова практика в  регіонах є  кардинально протилежною.

     Жодних прикладів, ми свідомо не надаємо в даній статті, оскільки кожний випадок в суді є індивідуальним і залежить він як від наявних документів у заявника, як доказів у справі, так і від шляху (адміністративний суд або суд загальної юрисдикції), який обирає особа, що бажає підтвердити свою національну приналежність.

     Звернемося до законодавства України, яким регулюються питання національності.

     Зазначення національності у паспорті громадянина було обов’язковим відповідно до постанови «Про встановлення єдиної паспортної системи по Союзу РСР та обов’язкової прописки паспортів» від 27.12.32 №1917, яка діяла до 1992 р. Зазначення національності громадянина України у паспорті громадянина України не передбачається з часу запровадження паспортів громадянина України у 1992 р. відповідно до постанови ВР «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження» від 26.06.92 №2503-ХІІ.

     Тому фіксація громадянства в даний час залишається лише в актових записах цивільного стану, що винялась відповідно до Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджена міністром юстиції УРСР від 29.12.84 №22/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 19.04.94 №15/5), яка передбачала  зазначення «громадянства та національності» батька і матері в актовому записі та свідоцтві про народження дитини. (Також втратила чинність на підставі наказу Мін’юсту від 18.10.2000 №52/5).

   Правила державної реєстрації актів громадянського стану в Україні у первинній редакції, затвердженій наказом від 18.10.2000 №52/5, передбачали фіксацію національності в разі, якщо вона зазначена в паспорті або паспортному документі. Проте бланк свідоцтва про народження, затверджений постановою КМ «Про затвердження зразків книг реєстрації актів цивільного стану та описів бланків свідоцтв, що видаються державними органами реєстрації актів цивільного стану» від 12.09.2002 №1367, не передбачав зазначення національності батьків.

  З 2004 р. -  згідно Сімейного Кодексу України зазначення національності батьків у свідоцтві про народження дитини не передбачено Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні у редакції 2003 р. (наказ Мін’юсту  «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5» від 19.04.94 №15/5), чинною (із змінами) на цей час, а також формами актових записів цивільного стану та свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, встановленими постановою КМ «Про затвердження зразків актових записів цивільного стану та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 10.11.2010 №1025.

    Так у переважній більшості випадків, суди загальної юрисдикції відмовляють у прийнятті заяви або відмовляють у задоволенні заяви про встановлення факту національності, посилаючись на узагальнення Верховного Суду України від 01.01.2012, в якому зазначенно, що національність не встановлюються у порядку окремого провадження.

    Тому у справах даної категорії заява формулюється не про встановлення факту національності, а про внесення змін до актових записів цивільного стану щодо національності заявника чи його батьків.

   При цьому застосовується  роз’яснення, наведені у постанові Пленуму ВС «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» від 7.07.95 №12, відповідно до яких питання щодо встановлення неправильності в актовому записі про народження, зокрема щодо доповнення відомостей про національність та громадянство батьків, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів, відомостей, які містяться в паспорті, інших посвідчень тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу.

  Суди вирішуючи справи даної категорії, враховують, що актовий запис повинен містити відомості про національність і громадянство батьків, а якщо їх не було внесено — актовий запис має бути доповнено (або змінено), що цілком відповідає  законодавству станом до 2003 року.

    З огляду на стан чинного законодавства щодо національності особи, є правильною судова практика, що вимоги про встановлення (зміну) національності особи в актових записах цивільного стану не належать до юрисдикції адміністративних судів, а відповідні позовні заяви повинні повертатися позивачам без відкриття провадження у відповідних справах.

     Зазначена позиція не виключає врахування при розгляді справ щодо спорів, пов’язаних з відмовою органів РАЦС у внесенні змін до актових записів цивільного стану., якщо  національна належність якого, заявлена ним, не оспорюється.

    Так, відповідно до п.2.16.11 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Мін’юсту 12.01.2011 №96/5, до прізвища, власного імені, по батькові, які були зазначені без урахування національних традицій, уносяться зміни до актового запису про народження та інших актових записів.

     Тому при розгляді справ, пов’язаних з відмовою органу РАЦС, враховується наступне:

     Згідно зі ст.ст.1, 3, 17 КАС, РАЦС є державним органом — суб’єктом владних повноважень, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану, яка має публічно-правову природу, спір щодо відмови органу РАЦС внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи слід кваліфікувати як публічно-правовий спір, що належать до адміністративної юрисдикції.

      Предметом спору щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану, внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи є власне рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу, а не наявність в особи особистого немайнового права.

При розгляді таких справ, окружний адмінінстративний суд не виходить за межі публічно-правових аспектів справи і встановлення юридичних фактів, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених поданими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти; такі справи належать до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, у порядку окремого провадження.

     Територіальна підсудність таких справ (ч.2 ст.19 КАС) — за місцем проживання (перебування) позивача або за місцезнаходженням відповідача. При визначенні місцезнаходження відповідача слід брати до уваги, що належним відповідачем у справах досліджуваної категорії є орган державної реєстрації актів цивільного стану, уповноважений на розгляд відповідних заяв фізичних осіб ч.3 ст.22 закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та п.2.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання. У переважній більшості випадків це — орган державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання позивача.

   Необхідно також зрозуміти правило - внесення змін до актових записів цивільного стану померлих родичів за законом є неможливим. Після смерті особи не може здійснюватися зміна їх персонвльних даних. Однак спадкоємець померлої особи, може звертатись про внесення таких змін стосовно померлого у своїх документах, оскільки має на меті захист свої власних прав, свобод та інтересів. 

   Вимоги осіб про встановлення (зміну) національності особи в актових записах цивільного стану не належать до юрисдикції адміністративних судів, і відповідні позовні заяви повертаються позивачам без відкриття провадження у відповідних справах, а зазначена категорія справ розглядається судами загагльної юрисдикції в порядку окремого провадження.

 

facebook twitter
Предыдущие новости